Доробок/І знову йду

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доробок
Михайло Йогансен
КОМУНА
«І знову йду…»
• Інші версії цієї роботи див. І знову іду… Київ: Червоний Шлях, 1924

І знову йду на провесні полями.
 Вода іде.
В очах співає й вохко, війно тане
 Водяний день…

І знаю я: із піснею Комуни
Я перейду поля й тисячоліття
В полях пісень співатимуть баюни
І ввечері їм віритимуть діти.

Забудуть бруд і піт і кров і нечисть,
Що закаляли наші мужні руки,
Вагу, що винесли наші потужні плечі,
І пам'ятатимуть самі зелені звуки.

Й лише коли зоря блисне в повітрі,
Й роздерши морок, згасне коло ніг,
Щось пригадають утопичні діти
В передрозсвітній водяній весні.