Доробок/І спить вівсяна осінь

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доробок
Михайло Йогансен
СКОРО FORTE
«…І спить вівсяна осінь»
• Інші версії цієї роботи див. І спить вівсяна осінь… Київ: Червоний Шлях, 1924

… І спить вівсяна осінь.
Останнє осяяне слово
Сонце сказало,
І хлібом несло з дверей і з мажі.
А листопад, полив'яна полова,
 Паде й паде навалом,
 Доки досить
 Не скаже
 Осінь.
І ось по вулиці смутний струмінь
 Заметена біла сметана
Несе… і сумно, і сумно, і сумно —
За днями пісні, за римами рими,
 І скаже:
В-осени великого Рима
Так само несло і гноєм, і хлібом,
 І димом.
А сніг? Іще горобці не замерзли.
 Не плач, дурню,
 Роскрий свитину, послухай:
 Чуєш, як любо
 Як сурми
 Весни
 Б'ється
 Серце?!