Доробок/І ще одна ніч

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доробок
Михайло Йогансен
КРОКОВЕЄ КОЛО
І ще одна ніч
• Інші версії цієї роботи див. І ще одна ніч Київ: Червоний Шлях, 1924
І ЩЕ ОДНА НІЧ.
Моєму батькові.
I.

Я творю уночі — стомлений — коли усе спить.
 Усе спить… і багато вмерло.
 Запалюю цигарку, встаю — і дивлюсь у ніч.
 Що то в шелесті листя шумить?..
 То старий знайомий — море.
 То його обличчя,
Сиве й суворе — дивиться на сина,
 І роса спадає на мою
Руку, що чужа лежить, чи хора.
 Так, воно синє
 І кличе,
 І кличе мене до себе.
 Але ніч чорна — і багато вмерло
 І лежить на цвинтарі ночи.
 Так, багато вмерло
 (Тільки листя шумує в небі).

 
II.

Ти не прийдеш, не прийдеш ніколи,
 Не росчиниш тихенько дверей
 Не почую милого голоса,
Не візьму руки твоєї.

І коли-б чекав до півночи,
 Не побачу тебе уві сні.
Тільки листя в небі сокоче,
 Мов в огні:
 Він не прийде —
 Іди!..

 
III.

 Дитячі роки. Весна.
 В батька немає грошей.
 Вночі немає сна:
Одягти, узути, дати їсти…
 Холодно,
 Нехороший сон.
 Вночі сміється й белькоче листя,
 Воно — як забутий стогін.

 
IV.

Залетіли з Німеччини буки,
Вкорінились у вільній землі,
Простяглися могутнії руки
І на захід, на захід пішли.

Повернімось, вернімось додому
Мілійонами буйного зілля,
Прогуркочемо буковим громом,
Проллємось молодим водопіллям.

Й на землі Лібкнехта й Маркса
Вкорінимо рудеє знам'я,
Й боягузів з самого Марса
Примусимо йти за нами…

 
V.

Я творю уночі — стомлений — коли усе спить.
 Усе спить… і багато вмерло.
 Запалюю цигарку, встаю — і дивлюсь у ніч:
 Холодне і чисте,
 Як перла
 Вночі шелестить листя…