Доробок/Дощ

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доробок
Михайло Йогансен
КРОКОВЕЄ КОЛО
Дощ
• Інші версії цієї роботи див. Дощ Київ: Червоний Шлях, 1924
ДОЩ.
Моїй Латвії.

Чуєте: дощ
Де як у гай тіки
 Через вулиці
 Веселі зайчики
Стрибали й щулились
 І щиро співали півні
 Сонцеві світлу дорогу
 — Зливи й заливи
Нема, нема, нема нікого
 Тіки дощ
 державний дощ
 дощ
 Один керує на всесвіт.

…Дні сховались під стріхи…
 Станув час
 Забігли вікна
 За стіну
 дощ
 — довгий державний дощ…


О сива країно моя,
 Загорнулась в свитину
 І мокнеш
Полями, містами, усюди
Це-ж ти, це-ж ти стоїш, дитино!
 (Дрижиш і ковтаєш дощ)
 Wadsi sirsnin!
 Ходімо з нами скорій, зігрійся гарненько
 Ось рука моя й серце — іди-ж
 Моя маленька країно!