Доробок/По-над північчю сивий вітер

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доробок
Михайло Йогансен
СКОРО FORTE
«По-над північчю сивий вітер…»
• Інші версії цієї роботи див. Понад північчю сивий вітер… Київ: Червоний Шлях, 1924

По-над північчю сивий вітер
 (чи це не значить весна?)
Не плеще, не кличе — тиша!
Тільки старий пригадав,
Пригадав, нахилився і пише:

— „Лахміття-хмари. Стоїть сосна
І в небо вп'яла руде рамено
І знову хмари мов стіна
І знову рве їх лють шалена“. —

 Але вітер…
Старий над північчю вітер
 (чи це не значить весна?)
Не лепече, не квилить, не кличе
Неначе він і не зринав
У сніг і не пив вина.

— Знов: „товариші, стійте!
Город устав з коня
І гладить гриву і дивиться: ждіте
Ждіть світового вогня“.


 І вітер,
Старий над північчю вітер зі дна
Так тоскно і радісно кличе
 (чи це не значить весна?)
Мов у бурю птиця
Ніжною груддю
І північ, і хмари, і сніг.