Доробок/Як дихає ніжно

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доробок
Михайло Йогансен
КРОКОВЕЄ КОЛО
«Як дихає ніжно…»
• Інші версії цієї роботи див. Як дихає ніжно… Київ: Червоний Шлях, 1924

Як дихає ніжно і легко і тихо обличчя…
— По галяві сонній без краю блукають коліна,
Коли біля тебе лежить твоя річка
І хилить і хилить углиб сумирної хвилі.

Заснуло у синяві місяця блідеє личко
І в піні і в вітрі без краю лине і лине…
— Коли біля тебе лежить твоя річка,
Забуваєш сніги, що обличчя стиглими хвилями вкрили

Як птиця зімою, ховаєш чоло під крила,
Кострубаті крила, що їх рясно посічено днями,
Коли біля тебе лежить твоя річка…
— Випростуєш крила і знаєш, що день не устане,
Коли не полинеш до його з останньої крепкої сили.