Перейти до вмісту

Досвітні сімфоніі/Клавіатурте

Матеріал з Вікіджерел
Досвітні сімфоніі
Микола Хвильовий
Клавіатурте
• Інші версії цієї роботи див. Клавіатурте Харків: Всеукрлітком, 1922
КЛАВІАТУРТЕ.

Клавіатурте розум, почуття і волю —
клавіатурте!
Шукайте метрополію свідомого життя.

Собака почуває проміння сонця,
а ти — о, чоловіче — ти знаєш блиск
 байдужих зорь?

Кінцеві межі кучугурять
і вишкіряються з пітьми,
а там нікчемність: атом — нуль
… Куди це вітер так війнув
 з пітьми?

Пустіть по тирсі Арімана
свій гострий нюх
Пізнайте все в віках і над віками.

Майдани в марности загрузли —
 у калюжах
… не мітінгуйте мій патос!
Бреде склизька і мрячна осінь.


Ми чули — бачили і вибухи і морок —
чи то сузірря мріяли в снігах,
коли по рейках тихих семафорів
пливла зелена
 фантазійна
 путь?

А сьогодня ваше ізмарагдове слово —
на чорта?
На чорта, коли нема молитви?
Кінь непідкований негідний,
кінь непідкований по брукові не побіжить,
а ми хочемо —
 без межі,
д'єх — без межі!

Молимося тобі, невідомість минулого,
 сучасного і майбутнього.
Молимося мудрости і віку, і секунди.
Молимося тому, чого не знаємо,
бо наша молитва — жага все-всепознання.

Клавіатурте розум, почуття і волю!
Клавіатурте!