Перейти до вмісту

ЕІУ/Абвер

Матеріал з Вікіджерел
Енциклопедія історії України
Колектив авторів
Абвер (Т. В. Вронська) (2003
Т. В. Вронська. Абвер // Енциклопедія історії України: Т. 1: А — В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. Київ: Наукова думка

А́БВЕР (нім. Abwehr — оборона, відсіч, захист) — орган військ. розвідки і контррозвідки. Німеччини. Від 1919 до 1938 офіційно підпорядковувався військ. мін-ву. Від 1935 А. очолив досвідчений розвідник Ф. Канаріс, який активно сприяв перетворенню служби на один із найважливіших інструментів гітлерівської політики. Після скасування 1938 військ. мін-ва А. реорганізовано в управління розвідки і контррозвідки при штабі вермахту. В центр. апараті діяло 5 гол. підрозділів: «Абвер-І» — розвідка; «Абвер-II» — організація саботажу, диверсій, терору й повстань на тер. ворога, розклад його військ і тилу; «Абвер-III» — контр-розвідка; «Абвер-аусланд (закордон)» — вивчення потенціалу іноз. д-в; «Абвер-центр» — затальноорг. від.

У черв. 1941 для безпосереднього кер-ва розвідувальною діяльністю на Сх. фронті створено штаб «Валлі», а 1942 — «Зондер-штаб Р» — для боротьби з партизанським рухом і для ведення пропаганди серед нас. окупованих тер. А. мав свої збройні формування — полк (згодом д-зія) «Бранденбург-800». На тер. Німеччини і за її межами А. мав периферійні органи — т. зв. абверштеллє (АСТ) і підпорядковані їм абвернебенштеллє (АНСТ).

У роки Другої світової війни АСТ були створені у країнах-сателітах, а також на окупованій тер. при команд. нім. військами тилових р-нів. Вони повинні були виявляти агентуру противника і осіб, ворожо налаштованих до Німеччини, готувати шпигунів та диверсантів для фронтових команд А., вести боротьбу з антифашист. і партизан. рухом. Конкретний зміст діяльності кожного з них визначався одним із напрямів: розвідка, саботаж, контррозвідка. На окупованій тер. України діяли «Абверштеллє Україна», «Абверштеллє півдня України».

«Абверштеллє Україна» дислокувався в різний час у Ровно (нині Рівне) і Полтаві. Від 1942 до жовт. 1943 у Києві діяв підпорядкований «Абверштеллє Україна» «Абвернебенштеллє Київ», зашифрований під кодовою назвою установи зв'язку («Фербіндунгсштеллє»). Контактував у своїй роботі з розвідувальним органом «Оріон», штаб і школи якого дислокувалися 1943 в Києві, а також з київ. підрозділом СД. Його діяльність полягала у закиданні в тил Червоної армії (див. Радянська армія) агентури і заходах з виявлення закинутої у нім. тил рад. агентури.

Ств. у жовт. 1941 «Абверштеллє півдня України» дислокувався у Миколаєві, згодом в Одесі. Його діяльність поширювалася на тер. Миколаїв., Херсон., Сталінської (нині Донец.), Запоріз., Кіровогр., Він. ї Одес. областей УРСР, а також Ростовську обл. РРФСР. Штатні резидентури були в Херсоні, Кіровограді, Маріуполі, Мелітополі, Первомайську, Вінниці, Кривому Розі. 14 лют. 1944 А. розформовано. Більшість співпрацівників переведено до гестало Й політ. розвідки Головного управління імперської безпеки Німеччини.

Літ.: Долгополов Ю. Б. Война без линии фронта. М., 1981; Органны государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне: Сборник документов, т. 1, кн. 1. М., 1995.

Т. В. Вронська.