ЕУ/Австралія

Матеріал з Вікіджерел

Австралія (Commonwealth of Australia), брітанський доміньйон, федерація з 6 стейтів; охоплює суходіл Австралію та о. Тасманію; 7 704 000 км² і 8 989 000 меш. (1954), у тому ч. бл. 20 000 українців. До 1948 в А. жили нечисленні укр. переселенці, укр. життя не було організоване; становище змінилося відтоді, коли до А. почали прибувати українці з таборів «переміщених осіб» після війни: у 1948 лише з англ. зони Німеччини, а в 1949 — 50 pp. — з усієї Німеччини й Австрії, також у невеликій кількості з Китаю, Манджурії й Кенії (Африка), — спочатку лише мужчини й жінки віком до 45 p., які підписали контракт на 2 р. праці, згодом і діти та старіші чл. родин віком понад 45 р. Після короткочасного перебування в таборах новоприбулі роз’їздилися на призначену їм фіз. працю по А., при чому жінки й діти ще деякий час мешкали в окремих родинних таборах; відбувши контракт, іміґранти дістали право на постійне перебування в А. і вибрали працю за своїм бажанням; вони мають змогу після 5 pp. перебування в А. стати австрал. громадянами. Опікувалися еміґрантами дві урядові установи: іміґраційна і праці (Depart. of Immigration, Employment Office).

Майже 2/3 українців перебувають у великих м. (в А. по великих містах живуть 55% населення), менше в сер. і м-ках, лише малий відсоток — на фармах; приблизно 2/3 всіх укр. еміґрантів походить із Зах. України (перев. з Галичини), 1/3 з Центр. і Сх. Земель; бл. 60% — гр.-кат. віровизнання, 40% — правос. Більшість були на Україні хліборобами, в А. стали перев. пром. робітниками; деякі мають дрібні ремісничі й торг. підприємства, різні фарми й ін.; багато купили будинки; більшість інтеліґенції працює не за фахом. Ядро укр. еміґрації становить родина, однак, є багато самотніх мужчин через брак укр. жіноцтва.

Після 1950 до А. прибуло ще небагато українців; деякі виїхали до ЗДА й Канади; тепер в А. живе бл. 20 000 українців, розміщених у стейтах і гол. містах приблизно так:

Назва стейтів — Українці в тис.

Новий Півд. Велз — 7,0 [1] Вікторія — 5,5[2] Півд. Австралія — 4,0 [3] Квінсленд — 1,5[4] Зах. Австралія — 1,2 [5] Тасманія — 0,2 Півн. Територія — 0,1(?) Територія Столиці — 0,2(?) Разом — 19,7

У тому ч. в центрах поодиноких стейтів:
  1. Сідней — 4,0;
  2. Мелборн — 3,5;
  3. Аделяїда — 3,0;
  4. Брізбен — 1,0;
  5. Перт — 1,2 (всі числа приблизні).

Укр. гром. і політ. життя в А. набрало тих форм, що постали на еміґрації в Европі Вже в першій пол. 1949 в місцях скупчення створились укр. громади, названі згодом, якщо діяли в центрах стейтів, — стейтовими громадами (вони мають свої відділи); в 1950 на першому делеґатському з’їзді укр. громад й ін. організацій, що відбувся в Сіднеї, для координації праці й репрезентації назовні створено Об’єднання Українців Австралії, перейменоване 1953 на з’їзді в Сіднеї на Союз Укр. Орг-цій в Австралії (СОУА). Після 1949 р. в А. постало багато укр. орг-цій, об’єднань, т-в й ін.: Союз Українок, який діє в центрах стейтів та ін. осередках і має централю на Австралію; юнацькі орг-ції — Крайовий Комітет СУМ в А., Пласт із надрядною Крайовою Старшиною Пласту в А. і Об’єднання Дем. Укр. Молоді (ОДУМ) із своїми відділами; до комбатантських орг-цій належать: Союз Укр. Комбатантів, Укр. Нац. Ґвардія, Братство 1 Укр. Дивізії Укр. Нац. Армії і Леґіон ім. С. Петлюри; діє представництво УНРади, ДОБРУС, представники майже всіх укр. політ. партій; спортові т-ва: «Лев» в Аделяїді, «Україна» в Мелборні й ін. У Сіднеї, Мелборні й Аделяїді існують студентські громади і театральні групи та хори, з яких найвідоміший — «Бонн» в Сіднеї; в Аделяїді працює Академічне Т-во.

Духовні потреби укр. католиків обслуговують 8 укр. свящ. у гол. містах А.; вони підлягають юрисдикції відповідних кат. єп. і користуються їх матеріяльною допомогою; не маючи своїх церков, користуються римо-кат. храмами. Укр. Автокефальну Правос. Церкву очолює архиєп. Сильвестер Гаєвський; вона підлягає митр. Никанорові в Европі; парафії УАПЦ діють по великих м. А., деякі з них придбали власні церкви; є також кілька свящ. УАПЦ (Соборноправної), які визнають юрисдикцію архиєп. Григорія в ЗДА; деякі українці належать до рос. правос. церкви. При укр. парафіях обох віровизнань існують братства і сестрицтва.

Для доповнення знань укр. дітей в австрал. школах організовано укр. недільні школи в усіх великих м. і передмістях; культ.-осв. працю провадять і деякі з названих вище орг-цій та об’єднань.

В Аделяїді виходить тижневик «Єдність», у Сіднеї — тижневик «Вільна Думка» літ.-наук. місячник «Слово», в Мелборні для правос. українців — «Наш Голос»; деякий час виходив гумористичний тижневик «Перець» та літ.-наук. квартальник «Наш Вісник» (Мелборн); вид. кн. ще не розгорнулося.

Укр. науковці згуртовані в відділах НТШ й УВАН; деякі з них працюють в австрал. наук. установах.

Плекання укр. нац. життя не натрапляє на жадні перешкоди з боку влади; недовге перебування укр. еміґрації в А. ще не сприяє асиміляційному процесорі, однак, на заваді організованому укр. життю стоять розпорошеність і великі віддалі між місцями скупчень українців, в деякій мірі — партійний поділ.

Перебування укр. еміґрації в А. спричинилося до активізації зацікавлення укр. проблемою серед австралійців, особливо завдяки мист. імпрезам, деяким маніфестаційним виступам (напр., з нагоди 20 річниці голоду на Україні) та праці укр. науковців.

М. Лапка