Ей, верше

Ей, верше

Зі збірки Тимко О. «Наша писня. Зборнік народних и популарних писньох югославянських русинох» Руски Керестур, 1954
• Інші версії цієї роботи див. Ой верше мій, верше

136. ЕЙ, ВЕРШЕ Б

1.– Ей, верше, мой верше, мой желєни верше,
Уж ми так нє будзе, як ми було перше.

2. Нач там було ходзиц, кадзи я ходзела,
Нє требало любиц кого я любела!

3.Ей, шугай, ей, шугай, до нас чом нє придзеш?
Чи ше оца боїш, чи о мнє нє стоїш?

4. Оца ше нє боїм, а о тебе стоїм,
Лєм ше злих язикох, ей, найвецей боїм.

5.– Кед видзе на столу древко як тополя,
Теди, мой шугаю, будзем жена твоя.

6. Та най би и зишла, алє док розквитнє,
Теди аж ґу тебе шерцо ми прилїпнє.