Етноґрафічний збірник/1/Проґрама до збирання відомостей про українсько-руський край і нарід
Зовнішній вигляд
◀ Українські людські вигадки | Етноґрафічний збірник/1 Проґрама до збирання відомостей про українсько-руський край і нарід |
|
ПРОҐРАМА ДО ЗБИРАННЯ ВІДОМОСТЕЙ
про українсько-руський край і нарід
уложена
членами наукового товариства ім. Шевченка.
I. Відомости історичні.
- Як зветь ся село, чи не звалось давнїйше инакше, чи не було переведене з иньшого місця на сучасне?
- Подати всї топоґрафичні назви єго й околицї (назви частин села, річки, лїсїв, криниць, місць і т. и.)
- Чи нема в селї й околицї яких руїн, слїдів давньої будови, городищ (валів, ровів)? подати докладний їх опис (положенє, великість, форму), по можности малюнок, хоч би без маштабу.
- Чи нема могил — горбів давнїх? описати їх; чи не памятають, щоб хто їх розкопував.
- Чи не було яких находок старини, грошей, зброї, начиння; чи не знаходив хто скарбів; чи нема переказів про сховані скарби; чи нема слїду давних могил, кладовищ?
- Які є перекази про давнину сїльску, коли село повстало, що з їм було? обяснення назвищ і поодиноких назв топографичних, оповідання про замки й могили.
- Чи стара церква? як дуже стара, подати малюнок, що давав би якесь виображеннє про її вигляд; чи нема образів давнїх або оріґінального письма, церковних убрань і т. и.?
- Чи нема давнїх документів чи книжок, друкованих чи писаних, при церкві і в приватних осіб?
- Чи нема між селянами таких, що виводили б себе від шляхти, покликались на якісь документи, привилеї і т. и.?
- Яка є память про давні часи взагалї — на пр. про Польщу, про находи татарські, про давні порядки — паньщину, суд домінїяльний, князів, крайників і т. и.
II. Відомости етноґрафічні.
a) Загальні звістки.
- Як називає сам нарід себе, свій край та своїх сусїдів, а як сусїди називають єго?
- Чи називають себе сусїди жартібливими або згірдливими іменами і якими? Чи є такі жартібливі піснї, приповідки або оповіданя?
- Що знає народ про свій початок і чи заховали ся між ним про се які-небудь легенди?
- Чи дїлить ся людність на роди або кляси і як зовуть ся вони?
- Чи звісні родові або фамілїйні традициї?
- Які родові прозвища уживають ся найчастїйше? Чи вони зміняють ся коли і чому?
- Як відносить ся народ до других народів, на пр. до Нїмцїв, Поляків, Жидів, а як до рівних кляс, на пр. до панів, духовенства, урядників, лїкарів, купцїв і ремісників? Які є про се в народі оповіданя, піснї, приповідки?
b) Антропольоґічні звістки.
- Який є звичайний склад тїла людий; який зріст, та які трафляють ся калїцтва? Який буває цьвіт волося і очий, який переважає й о скільки (добре б по можности в числах відносини ті представити). Які прикмети ока, носа і вуха?
- Як називає народ поодинокі части і члени тїла? Чи є які прозвища утворені на основі поодиноких частий тїла або їх прикмет?
- Яким голосом говорять люди і як: скоро, помалу чи затинаючись? Які з того виходять прозвища?
- Як люди звичайно ходять і як сідають? Які з тієї причини бувають прозвища?
c) Хата й обійстє.
- Подати докладний опис хати і поодиноких господарских будинків. Як вони виглядають з надвору, а як в серединї? Як їх будують? Для докладности пожадані були-б пляни й рисунки.
- Які бувають прикраси будівель, та чим вирізнюють ся будівлі богаті від бідних?
- Як радять собі люди, щоб в хатах не було вогкости, щоб устерегти ся від різних слабостий і т. и.
- Чим сьвітять по хатах, чим топлять в печи і які бувають при тім повірки?
- Якої посуди люди уживають і з чого вона робить ся?
- Чи не роблять посуду без гончарського колеса? яка орнаментика стрічає ся на посудї?
- Якого знарядя люди уживають, хто єго споруджує і з чого?
- Чи уживають люди оружія і якого? Яке оружіє вважають за найдавнійше і чи розповідають що про чудовні або геройскі оружія? Чи оповідають що про уживаннє камінного знаряддя, чи нема натяків на те в прислівях?
d) Одежа.
- З чого складає ся одежа і з яких матерій вона робить ся?
- Хто споруджує одежу і яким способом?
- Чи різнить ся буденна одежа від святочної?
- Які барви матерії найбільше уживають ся і які прикраси?
- Хто вбирає ся гарнїйше, женщини чи мужчини?
- Чим різнять ся одежі старших від одягів молодших людий; як вбирають ся дїти, а як парубки й дївчата?
- Як убирають небіщиків?
- Як називають ся різні форми одежі, єї частий і прикрас?
- Якими способами, крім одежі, забезпечують себе люди перед спекою холодом і т. и. (мастями, натиранєм і т. и.)?
- Чи є в звичаю чесати ся, голити ся, стричи волосє і як се відбуває ся?
- Чи уживають люди чого, щоб волос ріс гарно, щоб зуби білі були і т. п.?
- На скілько звертають увагу на моду, і в чім вона полягає?
- Що впливає на зміну костюмів, і які саме бувають ті зміни?
- Як дивить ся народ на чужі моди і як до них відносить ся, з уподобанєм чи з насьмішками?
e) Страва і напиток.
- Які страви приготовлюють ся в будень, а які в свята, з чого вони складають ся і як їх готують?
- Що впливає на вибір поодиноких страв?
- Хто приготовлює страву?
- Чи переховують ся які страви про запас і як вони консервують ся?
- Кілко разів денно люди їдять і в яких порах? Що коли їсть ся?
- Як з огляду на пору дня називають ся поживи?
- З кількох страв складає ся пожива і в якім порядку їдять їх?
- Чи знають ся люде на тім, що мішати поодинокі страви шкодить? які є про се уваги?
- Що вважає ся найлїпшим присмаком і якими стравами приймає ся гостий?
- Чи жінки, мужчини й діти їдять разом чи кожде окремо?
- Чи бувають окремі страви для старших, а окремі для молодших?
- Чи кожда особа має свою ложку, чи може на се не зважають?
- Якої звірини найбільше споживають?
- Чи печуть єї чи варять?
- Як називають ся части убитої звірини?
- Які чвороногі, птахи й рослини вважають ся нечистими і для чого?
- Яких частий звірят не їдять і для чого?
- Яке збіже або ярина становить головну поживу людий?
- Які ростини їдять люди в сирім станї, з які в варенім або в иншім (мороженім, сушенім, моченім)?
- Які мають назви поодинокі земні плоди, овощі і дерева?
- Які бувають напитки і з чого вони роблять ся?
- Чи уживають люди острих трунків, тютюну, табаки і т. и.?
- Чи уживають їх всї без ріжницї пола і віку, чи нї?
- Які трунки уживають ся в будень, а які в свято? Чи може піст на уживанє їх впливає так само як на уживанє страв?
- Які молитви, заклинаня, примовки уживають ся при їдї й питю, куреню і нюханю табаки?
- Як припрошують себе люди до їди і як примавляють, пючи?
- Якими способами радять собі переївши ся або напившись?
f) Житє і занятя.
- Чим найбільше люди займають ся: хлїборобством, промислом, торговлею, випасом худоби, риболовством, полюванєм, пасїчництвом?
- Чи полюють поодиноко чи громадою?
- В якім станї є рибальство?
- Чи вольно вбивати і ловити всяку звірину і рибу, чи є може така, яку щадять і для чого?
- Яку худобу держать люди дома? як ходять коло неї?
- Чим забезпечують товарину перед пошестю, хижим звіром і злодїями?
- Які є до того молитви, заклинаня, чари?
- Які є в людий товарячі лїки?
- Як старають ся господинї про те, щоб корови доїли ся лїпше, щоб кури часто несли ся і т. и.?
- Які є специяльні уваги про полові функциї й родючість товарини?
- Чи плекають люди конї, вівцї?
- Чи плекають пасїки і як?
- Чи уживають люди возів, саней і т. и.? Як вони зроблені, з чого складають ся і як поодинокі части називають ся?
- Які збіжа сїють, і які бувають роботи в полї? Які способи є на те, щоб в землї було менше хробів, щоб миші, сарана і т. и. не нищили збіжа, щоб менше було гнилого колося, щоб бараболя не гнила?
- Яким способом відбувають ся жнива?
- Якого знарядя і якої товарини уживають до управи рілї?
- В якім стані знаходить ся городництво й садівництво?
- Яку деревину найчастїйше плекають і які цьвіти по квітниках?
- Яких дерев і кущів на погляд народа не годить ся саджати коло хати і для чого?
- Як забезпечують садовину, ярину, пасїки і т. и. перед холодом і дощем, перед птицями, звіриною і злодїями?
- Чи водять ся які промисли, які, в яких часах, та яке знарядє при них уживає ся?
- Чи є може специяльно жіночі промисли і які?
- Чи мають люди які небудь власні міри і ваги? Описати їх.
- Як дїлить народ час: рік, пори року, місяцї, тижнї, днї, години і т. и. Які назви є в него на се?
- Чи має народ які прилади до виміру часу, і чи є в него які-небудь астрономічні відомості, які можна використати в вимірі часу, в подорожах, астрольогії?
- Як означає народ пору дня?
- Які свята й визначні подїї служать основою при означуваню часу?
- Які є способи господарского календаря?
- По яких ознаках віщують скору осїнь, зиму, весну, а також їх характер?
- Яка є система обчисленя: десятна, дводесятна, чи яка йньша?
- Чи числять на пальцях, каміньчиках, прутиках, зернах і т. и.?
- Які бувають практичні способи численя устного, особливо при більших рахубах?
- Які рахункові завданя, шаради, ребуси і т. и. знані в описуваній місцевости?
g) Родинні звичаї.
- Як розвинене чувство любови мужчини до женщини і навпаки? Чи користуєсь женщина поважанєм і як з нею обходять ся? Яке єї становиско взагалї?
- Які вона має обовязки відповідно до свого віку у різних кляс?
- Погляд на моральність женщин.
- Обряди сватаня, заручин і весїля. Описати як найдокладнїйше з всїми церемоніями й повірками. Подати тексти весїльних пісень і по можности музику.
- Описати так само церемонїї, повіря й уваги при родинах та хрестинах, способи полекшеня родин, заходи коло новонародженого і т. и.
- Які є повіря про відміну дїтий.
- Як поясняють дїтям, відки взяв ся новонароджений?
- Вибір дитячих імен.
- Як довго годує мати дитину грудьми і які з тим вяжуть ся повірки.
- Як виглядає колиска і які повіря з нею вяжуть ся?
- Що і на яких основах віщують новонародженій дитинї?
- Які є дитячі забави?
- Які є забави дорослих хлопцїв і дївчат?
- Якими способами старають ся дївчата приподобати ся хлопцям?
- Як довго остають ся дїти під опікою родичів?
- Як розвинене в молодїжи поважанє для старших?
- Які панують відносини між членами сїм'ї?
- Сила материньских проклонів і молитв.
- Степенї посвояченя і їх значінє.
- Формули здоровканя, привітів та угоди.
- Об'яви дружби і побратимства.
- Способи вислову вічливости і дружби та вирази лайки і проклонів.
- Прийманя гостя і гостинні церемонії.
- Відносини до убогих. Чи є касти жебраків та прошаків і як вони зорганізовані; чи є жебрачі школи, жебрача мова?
- Понятя чести й її образи; які занятя вважають ся за згірдливі?
- Які є знані музичні інструменти?
- Які слабости бувають між людьми і як собі в них радять? Подати докладний спис ліків і заговорів.
- Хто лїчить людий?
- Які сьвяті вважають ся помічниками в певних слабостях?
- Які повіря є про пошести?
- Як поводять ся з людьми при конаню? Обряди похоронів. Плачі.
- Вірованя про смерть і загробне житє. Повірє про мерцїв.
- Опирі. Як собі їх люди представляють?
h) Повірки.
- Погляди на Бога і святих. Лєгенди про них.
- Як представлає собі народ св. Трійцю, як Бога, як Христа, а як Богородицю?
- Що розповідає собі народ про ангелів і святих: Петра й Павла, Миколу, Івана Хрестителя, Юрія, Ілію, Варвару і ин.
- Ангел-хранитель.
- Як дивить ся народ на образи, які образи держить в себе, які найбільше любить. Сила образів підчас пожару. Хрести при дорогах і на перекрестях.
- Легенди про чудотворні образи.
- Сила церковного дзвона. Підземні дзвони, міста, палати або села.
- Чудесні води. Свячена вода і єї сила,
- Листи з неба. Що в них містить ся?
- Оповіданя про давних богів.
- Нечиста сила. Відки вона взяла ся? Як єї називають? Як вона показує ся? Де вона є?
- Відносини чортів до людий. Спродажа душі чортови. Як можна від него увільнити ся?
- Духи домашні або домовики. Хованцї; як можна дістати хованця? Як з ним треба обходити ся? Чим він людям помагає?
- Лїсовики, мавки, русалки, блуд і лятавцї. Оповіданя про них і повірки.
- Які инші духи знані народови?
- Чи уособляє собі народ понятя долї і недолї або біди, правди, неправди і т. и.?
- Змиї, смоки, баба-яґа, бісова мана, бісів тато, бісеня.
- Оповіданя про закляті скарби; як їх можна добути.
- Погляди на початок чи сотворенє сьвіта, розмножуванє людий, осібне сотворенє поодиноких станів; народів (хлопа, пана, жида)
- Якою мовою говорили з Богом перші люди?
- Відносини перших людий до Бога.
- Повірє про небо, сонце, місяць і зорі. Звязок зір з людьми і їх долею.
- Назви сторін сьвіта.
- Погляди на сили природи: грім, блискавиця, вітри, дощи, морози, град, снїг, роса. Їх персонїфікациї і повірки про них.
- Поважанє вогню і сьвятість єго.
- Повірки про походженє металїв.
- Прикмети поодиноких ростин і зїля. По можности дати зїльник лїкарський.
- Повіря про різні дерева.
- Талїзмани, інклюзи, чудесні чоботи, шапки, рукавицї, столики, дудки і мошонки.
- Повірки про різних чвороніг і птахів, про риби і комахи. Їх звязок з людьми. Чисті і нечисті звірята.
- Оповіданя про велитів і карлів, про песиголовців, двоголових, вовкулаків, рахманів, людоїдів, героїв і розбійників.
- В що може чоловік перекинути ся? в птицю, вовка і т. и.?
- Оповіданя про чарівників і чарівницї, про відьми і ворожки, про знахорів. Як перед чарівницями остерегти ся? З відки їх сила чудесна береть ся? Як їх можна пізнати?
- Лихі очи і вроки.
- Оповіданя про церкви, цвинтарі, могили, млини, горальнї, фабрики, дупла дерев і печери.
- Обряди при сїйбі й обжинки.
- Толкованє снів.
- Оповіданя про люнатиків (сновидів).
- Феральні або тяжкі днї.
- Чудесні цифри (3, 7, 9, 77 і и.).
- Пости. Як їх люди заховують? Коли? Якою метою?
- Які днї вважають ся святими? Тут добре булоб звернути увагу на всї днї важнїйші чим небудь для народа і зазначити їх в кождім місяцї. При кождім такім дни, чи то більшім якій святі можна подати всї повірки і обряди, які лиш з ним вяжуть ся. Між святами належить головно увзгляднити Різдво, Новий Рік, Йордань, Трех святих, Великдень, Зелені свята, Купала і ин., бо з ними найбільше звязано обрядів і обрядових забав, ігр, пісень.
i) Народня лїтература.
Деякі роди творів народної лїтератури згадано вже вище при різних обичаях і обрядах, де їх найкраще бухоб і списати (по можности пильно заховуючи місцеву вимову й означуючи акцентуацию). Колиб однак збирач хотїв обмежити ся на записї одних текстів лїтературного характеру, то він може груповати і списувати їх наприклад в таких катеґориях:
- Піснї і оповіданя мітольоґічні, космоґоничні, релїґійні.
- Історичні піснї і думи.
- Місцеві легенди, себ то оповіданя привязані до певних місць.
- Анекдоти й иньші згадки про різних місцевих дїячів, хочби й казочних.
- Оповіданя про людий взагалї.
- Оповіданя про звірів, птахів і комах, реальних і фантастичних.
- Замовленя і заклинаня.
- Молитви й побожні піснї.
- Духовні стихи і пісні морального змісту, співані старцями та лїрниками.
- Лїричні піснї (сьпіванки).
- Святочні піснї.
- Піснї на хрестини і колискові.
- Весїльні піснї.
- Похоронні піснї і плачі.
- Піснї при забавах дорослих і дїтий.
- Коляди, щедрівки, гагілки, обжинкові піснї.
- Рекрутські й вояцькі піснї.
- Коршемні й пяницькі піснї.
- Сатирично-гумористичні піснї.
- Жарти, кепкуваня і нїсенїтниці.
- Загадки, приповідки і помовки.
- Відки се все ширить ся? Хто сьпіває або оповідає? Коли?
- Чи є може специяльні оповідачі і співаки і як до них народ відносить ся?
- Подати по змозї звістки про їх житє з показом їх репертуару і зазначити, відки та або друга пісня в них взяла ся?
- Подати по змозї історию ширеня народного твору: відколи він де знаний, хто єго куди занїс і відки; яких він змінам підпадав з часом і т. и.
III. Відомости суспільно-економічні.
- Як давна оселя? Положенє єї, характер ґрунтів, вода. Стан атмосферичний. Гіґієнічні обставини житя.
- Загальний вид оселї: улицї й їх положенє що до хат, церков; двір, коршма і т. и.
- Вигляд хат: як будовані і з чого? чим криті? чим огорожені? куди фронт? кілько покоїв? які печі? які комини? чим топлять й освічують хати?
- Статистика хат, душ і майна цїлої оселї й поодиноких родин чи самостійних ґаздівств: пожадані цифри мінїмальні, максимальні й пересічні з оглядом на ріжні сорти землї (ріля, сїножать, лїс, пасовиско, неужиток і т. и.)
- Форми посїданя: особиста, спілкова, держави і т. и.; які роди ґрунту посїданого підходять під кожду з тих форм, н. пр. спільні вигони, пасовиска і т. и.
- Чи є громадське майно й яке? Як адмінїструє ся? Як розложена власність приватна. Єї подїльнїсть.
- Статистика весїль, родин і похоронів. Статистика слабостей.
- Статистика худоби й иньшого живого інвентара.
- Знаряддя господарскі й їх роздїл поміж мешканцями.
- Яке головне занятє мешканцїв а які побічні (ловля риб, майстерство і т. и.)?
- Яка система полевого господарства? зміна сївби й орки, гноєнє, роди збіжа й їх видатність, також їх цїна й взаїмне процентове відношенє.
- Як високо платить ся держава (аренда) й як веде ся?
- Сади й городи. Луки й лїси. Їх видатність і уживанє.
- Годівля худоби, єї мета й користи.
- Цїни за працю на поли, й спосіб плати (в грошах чи натурою). Пастухи. Платня в фабриках й на ріжних промислових закладах.
- Вихід поселенцїв на роботу в чужу сторону й прихід чужинцїв до них.
- Форми ассоцияциї в працї, як часто проявляють ся й які користи дають. Становище, права й обовязки спільників. Погляд народа на спілку.
- Готові капітали грошеві й спосіб їх уживаня (аренда, предприємства промислові, купецтво, лихва і т. и.) — Громадскі каси і шпихлїри. Як виявляєсь конкуренция торговцїв і богатирів між собою?
- Товари купчі: які? звідки? за яку цїну? Відносини мешканцїв до торгів мійских і ярмарків. Крамницї рускі.
- Погляд людей на громаду: О скілько він схожий з понятєм адмінїстративним, правним.
- В чім і як проявляє ся сила правна й прессия моральна громади що до одиницї? суди громадскі; комісиї громадскі.
- Які є спільні приватні збори в оселї крім офіцияльних громадских?
- Як високо стоїть социяльне (громадске) образованє одиниць (понятє потреби спільности й помочи громадскої, пошанованє чужого майна і т. и.)
IV. Відомости правничі.
a) З права родинного і родинно-маєткового.
- Як розуміє нарід єднанє супружя і заключенє тогож а особливо до чого привязує головну вагу, чи до слюбу церковного, чи до заключеня договору між новоженцями, або їх родичами або опікунами, та яким способом наступає порозумінє між сторонами в уладженю взаємних відносин маєткових між супругами на будуче.
- Чи при тій нагодї списують які грамоти („інтерцизи передслюбні“) і як відносять ся сторони до примусу споряджуваня договорів супружих перед нотарем.
- Чи знані й уживані „заручини“ між народом, яку вагу прикладає ся до них, та яке значінє має зірванє відносин що-до наміреного супружя по засватаню.
- Які перешкоди супружя знає нарід а то головно з причини спорідненя або посвояченя.
- Що розуміє нарід під понятєм „вивінованя“ взагалї, що під понятями „віна“ („посагу“) для доньки та „виправи“ для сина або доньки.
- Які подарунки одержують новоженцї при нагодї „весїля“ від себе навзаєм, від родини або від кого иншого.
- Як уладжують ся відносини маєткові дотично ґрунту при одруженю сива і доньки.
- Які права має отець, а які мати що до вихованя дїтий і їх маєтку.
- Які права господарскі набуває чоловік, що пристає на ґрунт жінки або єї родичів, а які права жінка, що йде на ґрунт чоловіка.
- Як розуміє нарід права і обовязки опіки над сиротами, кому ю повірює і як справують опіку що до особи і майна, та які є причини затрати маєтків сирітских.
- Які бувають відносини між материю та співопікуном, та чи старшинї громадскій приписують які права в дїлї опіки над сиротами.
- Як глядить нарід на роздїл від стола і ложа та на розвід між супругами, як на пожитє „на віру“.
- Які наслїди маєтково-правні привязує нарід до незгідного пожитя ніж супругами, роздїлу або розводу супружого.
- Чи маєток прироблений в часї супружя уважає ся спільним майном чоловіка і жінки, чи примінює ся окремішність маєтку між супругами.
- Чи знані є давні „союзи родинні“, де всї молодші члени родини жиють разом на ґрунтї під спільним головою родини і як ладнають свої взаємні відносини.
- Які степені спорідненя і посвояченя знає нарід та під якими назвами.
- Як глядить нарід на правесність і неправесність дитини і як уладжує відносини маєтково-станові дїтий неправесних.
- Чи допускає нарід exceptio plurium concubentium і в якім речинци.
- Як взагалї уладжує ся карність домашна.
- Чи знані є наложницї в громадї, з яких причин і з якими наслїдами.
- Яке становище родинно-суспільне займають в громадї: жонаті і нежонаті, замужні й незамужні.
- Чи громадскі уряди опікунчі були би вказані і які.
b) З права маєткового — зобовязань і права спадкового.
- Чи знані народови понятя правні: „держаня“ і „посїданя“ річи, та що розуміє нарід під тими понятями.
- Що розуміє нарід під понятєм правним власности і які знає способи набутя власности що до річий движимих а недвижимих (передача з рук до рук, обхід межі, віддача ключів і т. и.).
- Як відносить ся нарід до річий знайдених і викопаного скарбу; та чи знає заплату нахідного і в якій висотї.
- Як розуміє риболовлю і ловлю диких звірів на своїм і на чужім ґрунті.
- Які роди служебностий (сервитутів) знані нашому народови і як тоті виконують ся (мешканя, уживаня, ужиткованя; переходу, перегону, переїзду, нашеня і т. и.).
- Які знані роди заставів: ручних і на ґрунтах („застав на роки“, „продаж полїтків“), та о скілько заставами виминає ся закон против лихви.
- Яких форм уживає нарід при заключуваню договорів і яким способом сторони заявляють згідну волю („прибитє руками“, „запитє могоричу“ і т. и.).
- Як глядить нарід на недотриманє договору стороною договірною а особливо, чи се надає право другому договірникови відступити від договору, чи лиш жадати доповненя умови.
- Чи знане даванє заруки на забезпеченє додержаня умови і під якими услівями, та чи знана кара договірна.
- Чи знані народови приготовні договори і з яким успіхом.
- Які знані поодинокі роди договорів (даровизна, заміна, купно-продаж, позичка, порука, вигодина, наєм услуг, наєм буднику (хати), аренда ґрунту і и., як тоті заключають ся і під якими услівями.
- Чи до даровизни вимагає ся передачі предмету дарованого особі обдареній.
- Чи знані: купно-продаж на вимову, купно за пробою або мірою, купно-продаж з правом відкупу або первокупна.
- Які речинцї виповіди найму і аренди, та чи є знане даванє ґрунту під управу за відступленєм части полїтків.
- Яке значінє мають: малолїтність, блуд, підступ, непритомнїсть або покривдженє повисше половини звичайної вартости при договорах.
- Чи знані народови договори з гри або закладу і яке значінє мають ті договори.
- Чи знані народови: засидженє і задавненє прав та під якими умовани.
- Чи знані договори спілок; в яких цїлях тоті укладають ся і під якими умовами та як веде ся заряд спілки, як спільники ділять ся доходами і коли наступає розвязанє спілки.
- Чи при більшім числї договірників по одній сторонї відповідає кождий лиш за свою часть, чи оден за всїх а всї за одного.
- Чи за припадкову шкоду потягаєсь до відшкодованя, чи лиш в випадках провиненя та взагалї, що розуміє нарід під зворотом шкоди нанесеної, чи й lucrum cessans і коли.
- Хто має відповідати як шкоду зробить: дитина, божевільний або товар.
- Яким способом розпоряджує ся про случай смерти, устно чи письменно і з якими формальностями.
- Чи знаний звичай записуваня ґрунту на річ найстаршого сина з обовязком сплати всїх инших спадкоємцїв.
- Як дїлять ся спадкоємцї одїдиченим маєтком.
- Які права отримує полишений вдовець або вдова, отець або мати.
- Як розпоряджують маєтком про случай смерти особи бездїтні або що не мають близшої родини.
- Коли приступає ся до видїдиченя сина або доньки.
- Що вчисляє ся до части спадкової дїтям вивінованим.
- Як забезпечує ся про случай смерти приймаків, а як дїти неправеснї).
- Чи додержують спадкоємцї договори уложені спадкодавцем і яким способом.
- Чи знані між народом понятя „батьківщини“ і „материзни“ та в якім значіню.
c) З права карного.
- Які проступки уважає нарід тяжкими а то не силою обовязкового закону, але з свого сьвітогляду, вірувань і взагалї звичаю.
- Які вислови уживають ся між народом на означенє різних родів переступів („злочин“, „провина“, „переступство“) і в якім значіню.
- Які причини злої волі у проступників добачує нарід, та чи виправдує нарід і як: божевільних і дурноватих, проступників з біди, припадку, конечної оборони або примусу (фізичного або психічного).
- Чи і о скілько та в якім віцї дїти і малолїтцї мають підпадати карі на основі звичаю народного.
- Як родичі карають свої дїти і о скілько ті піддають ся їх караню.
- Чи узнає нарід і о скілько узнає каригідним приготовленє або намаганє до доконаня чину.
- Як глядить нарід на проступників налогових і в чім добачує виродженє таких людий.
- В чім добачує нарід єство переступу: в нарушеню моралї, релїґії, ладу суспільного або в нещастю покравджених.
- Як розуміє нарід кару за доконанє переступів; які знає кари; як відносить ся до знесеня кари тілесної а як до кари смерти.
- Які доховали ся вісти про каранє проступників судами громадскими, духовними або иншими особами.
- Чи знане між народом каранє звірят, та чим оно оправдує ся.
- Які роди вини і співвини знані нашому народови („злий намір“, „вина“, „необережність“, „підмова“, „поміч“ і т. и.).
- Чи знає нарід переступи, яких не осуджує право а які уважає нарід каригідними з свого сьвітогляду, та чи уважає нарід деякі карні переступи некаригідними.
- Як глядить нарід на проступки полїтичні а як на посяганє прав приватних.
- Як відносить ся нарід до проступків против безпечности житя і здоровля, та чи допускає угодове полагодженє між шкодниками а ушкодженим і в яких случаях.
- Які особливі роди крадїжи знані між народом, які обмани і спроневіреня.
- Як глядить нарід на паліїв і розбійників.
- Чи знав нарід різницю між убійством а забитєм, та чи добачує каригідність там, де забитий дав причину до бійки.
- Як задивлюєсь нарід на убійство вітця, матери, супруга і на зігнанє плоду.
- Як розуміє нарід уведенє і зведенє під приреченєм заключеня супружя.
- Як глядить нарід на знасилуванє а як на блуд против природи.
- Як розуміє нарід і чи уважає каригідною утечу з війска (дезерцию) та які причини тої появи між народом.
- Чи самоубийство або ушкодженє власного тїла уважає ся каригідним і коли.
- Чи добачує нарід каригідність виступленя против уряду і особливо при безправнім урядованю.
- Як задивлює ся нарід на обиди чести і як їх полагоджує.
- Чи знана народови різниця ніж проступками приватноправними і публичноправними.
- Як глядить нарід на піяньство і на чародїйство, та чи і о скілько уважає їх каригідними.
- Як трактує нарід проступників, що допустили ся чину каригідного: перед відданєм їх в руки справедливости а по відбутю кари або по увільненю її судом.
- Чи кара відбута поправляє проступника.
- Як розуміє нарід випадки невинно засуджених і як до них відносить ся.
- Як взагалї задивлює ся нарід на вимір справедливости державними судами і судами присяглих.
- Чи домагає ся нарід громадских судів мирових до судженя поменших справ карних.
Материяли етноґрафічні просить ся надсилати на адресу Наукового Товариства імени ШІевченка у Львові.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1929 року і автор помер більш ніж сто років тому.