Етноґрафічний збірник/2/Чий Бог старший: чи наш, чи жидівський
| Етноґрафічний збірник. Том II під ред. Михайло Грушевський Чий Бог старший: чи наш, чи жидівський (зібрав Митрофан Дикарів) |
Наш Бог і московський Бог ▶ |
|
Служи́в оди́н наш хло́пець у жи́да у наймах. Раз вони́ позмага́лись з жи́дом: той ка́же, що на́ш Бог ста́рший, а той ка́же — наш. Ото́ жид і ка́же: „Коли́ хо́чиш призьві́рить, так дава́й ми тебе́ за́мкнимо у на́шу це́ркву: ти тоді́ поба́чиш, що на́ш Бог ста́рший“. — А що́ж, замика́йте. Ну, і замкну́ли його́ на ніч у це́ркву. Чи до́вго він там сиді́в, чи ко́ротко, коли́ се захоті́лось йому́ про се́бе: він, ни до́вго ду́мавши, взяв і нападлю́чив там. Одмика́ють ура́нці жиди́ це́ркву. — Ну, що́ ба́чив? — Та що́ ба́чив: вихо́де ва́ш Бог, а зго́дом і наш. — Дава́й би́ць ця! — Да́вай! — От ва́ш Бог як тьо́пне на́шого — та́к наш і п.....в; а да́лі на́ш Бог як розве́рниць ця та як смальне́ ва́шого — так ва́ш аж ус...ся. Ось хоч подиві́ць ця, коли ни ві́рите. Коли́ туди́, аж там е́-ет (= от-яка) кучугу́ра наве́рнута! Тоді́ жиди́ як дава́й собі́ тим добро́м го́лови масти́ть, як дава́й масти́ть.... Ти́м то вони́, бі́сови жиди́, такі́ й руді́.
(Катеринодар 7 травня 1895 р. Записано мною с переказу козака станицї Павлівської Єйського оддїлу Олександра Юхимовича Півня, 25 лїт, з осьвітою духовного училища).
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |