Жаба з Осака й жаба з Кьото

Жаба з Осака й жаба з Кьото пер.: Федір Пущенко Харків: Державне видавництво України, 1927

Східній Світ. 1927, №1

ЖАБА З ОСАКА^[1] Й ЖАБА З КЬОТО^[2].

Колись у Кьото була собі жаба, що доброї слави зажила за розум. Зроду ж не бувши вона в місті Осака, їй закортіло притьмом там побути; тож вона якось і рушила в подорож.

А посередині віддалі межи містами шлях перейшов через гірськеє пасмо, високе та довге. На превеликую силу дісталася жаба на верх отих гір. Аж зирк: з супротивного боку, від Осака, скаче на гору йще одна жаба. Привітавшися чемно обидві, спинились вони відпочити там трохи від втоми й тим часом про де що й розмовились. Жаба із Кьото перша спитала:

— Чи ви бува куди не мандруєте? Щось по вас знати, либонь, ви здорожені. Де ж ваша путь?

— Я, бачте, з Осака; зроду не бачила Кьото, се й чимчикую на його поглянуть. І ви, певно, теж десь далеко?

Жаба із Кьото й собі відповіла:

— А я сама з Кьото, прямую тепер до Осака; маю велику охоту побути у вашому місті.

Теє-онеє, сидять — розмовляють, а вже не про що, як про ту половину дороги, що кожна з них відбула, про втомність мандрівки, пригоди дорожні та то що. Бідкались дуже обидві кумасі, що мають попереду ще пів дороги такої важкої. Тут жаба з Осака й каже товаришці:

— Плентатись геть так далеко в такеньких умовах — річ нецікава й непевна. Але на щастя тут місто високе і зручне. Нумо, погляньмо звідси на Осака й Кьото, відтак і вернімось до дому.

Вельми вхвалила дотепну сю думку жаба з Кьото.

— На що пак, мовила, й краще; маєте рацію, пані.

Й наші обидві мандрівниці жаби сп'ялись на заднії лапки і ну розглядатись уважно, куди якій треба. Аж жаба, що з Осака, раптом гукнула:

— Агій^[3], моя ненько; Осака й Кьото притьмом однакові.

Та, що з Кьото, й собі:

— Ади, Осака те ж ані трохи не різниться з Кьото.

Так то щиро здивовані сим, вони й не туди, щоб узять на увагу приміщення їхніх очей^[4].

Задовольнивши цікавість ущерть вони й розлучились, подибавши кожна в той бік, звідкіля прибрела.

---

——————

1. Осака є найбільше портове місто в Япану, як Одеса на Україні.
2. Кьото — стародавня столиця Япану, як Київ на Україні.
3. „Агій, ади“, є провінціялізми Західньої України, відповідають висловам: „диви, от тобі й маєш“. Перекладач свідомо їх вжив, аби як найближче додержати вірности оригіналу, де сі вислови наведено в говірках Кьото та Осака.
4. Коли б жаба стала на задні лапки, то могла б бачити тільки те, що позад неї. Отже жаба з Кьото, ставши ніби передом до Осака, бачила таки Кьото, а друга жаба — то навпаки.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах. Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року. Цей твір захищений авторським правом в Україні до 1 січня 2025 року згідно з законом України про авторські й суміжні права. Автор помер у 1954 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 60 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.