Женевська заява від 17 квітня 2014 року

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Женевська заява

За результатами зустрічі в Женеві щодо ситуації в Україні було досягнуто домовленість щодо конкретних кроків, які мають на меті деескалацію напруженості і відновлення безпеки всіх громадян.

Всі сторони зобов'язалися утримуватися від будь-яких форм насильства, залякування або провокаційних дій. Учасники зустрічі рішуче засудили і відкинули всі прояви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, включаючи прояви антисемітизму.

Всі незаконні збройні формування повинні бути роззброєні; всі незаконно захоплені будівлі повинні бути повернуті законним власникам; всі незаконно захоплені вулиці, площі та інші громадські місця в українських містах повинні бути звільнені.

Всім учасникам протестів і тим, хто звільнить будівлі та інші громадські місця і добровільно складе зброю, буде гарантована амністія, за винятком тих, хто буде визнаний винним в скоєнні тяжких злочинів.

Було домовлено, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ буде відігравати провідну роль у сприянні української влади і місцевим громадам негайної реалізації цих заходів, спрямованих на деескалацію ситуації вже в найближчі дні там, де це необхідно максимально. США, ЄС і Росія зобов'язуються підтримати цю місію, в тому числі, шляхом надання спостерігачів.

Анонсований конституційний процес буде всеосяжним, прозорим і відповідальним. Він буде включати негайний початок широкого національного діалогу, який буде враховувати інтереси всіх регіонів і політичних утворень України, а також дозволить врахувати громадську думку і запропоновані зміни.

Учасники зустрічі підкреслили важливість економічної і фінансової стабільності в Україні і висловили готовність обговорити додаткову підтримку імплементації вищезазначених кроків.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).