ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР

Матеріал з Вікіджерел
< ЗЗРРСУУ‎ | 1932‎ | 5
Перейти до навігації Перейти до пошуку

28. Про утворення областей на території УСРР.[1]

Щоб забезпечити успішне виконання величезних завдань 1932 року та другої п'ятирічки — завершення соціялістичної реконструк­ції всього народнього господарства на базі найновішої техніки, посилити конкретне оперативно-господарське керівництво всіма галузями народнього господарства й культурного будівництва стосовно до економічних та виробничих умов окремих районів України і вважаючи на недоцільність подальшого побільшення районів, — IV Сесія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету XII скликання постановила:

І. Утворити на території УСРР, крім автономної Молдавської соціялістичної радянської республіки, п'ять областей:

1) Харківську в складі 82 адміністративно-територіальних оди­ниць (районів і міст, виділених на окремі адміністративно-гос­подарські одиниці);

2) Київську в складі 100 адміністративно-територіяльних оди­ниць;

3) Вінницьку в складі 71 адміністративно-територіяльних оди­ниць;

4) Дніпропетровську в складі 54 адміністративно територіяльних одиниць;

5) Одеську в складі 50 адміністративно-територіальних одиниць.

Перелік адміністративно-територіяльних одиниць, що увіходять до складу областей, до цього додається.

2. Міські ради, підпорядковані безпосередньо центрові, що є на території областей, підпорядкувати безпосередньо відповідним обласним виконавчим комітетам.

3. 17 промислових районів Донбасу, в тому числі Маріюпільську міську раду, залишити в безпосередньому підпорядкуванні центрові.

4. Щоб зміцнити сільсько-господарську базу основних промислових районів Донбасу, до території нижченаведених міських рад, підпорядкованих безпосередньо центрові, та районів приєднати:

1) до території Сталінської міської ради — райони Селидівський, Павлівський та частину Стильського у складі сільських рад: Старо-Бишівської, Оленівської, Обільнянської, Андріївської, Ново-Бишівської, Стильської, Велико-Каракубської, Миколаївської, Олександринської, Мар'янівської, Олександрівської, Любівської і Новоселівської;

2) до території Макіївської міської ради — райони: Амвросіївський та частину Стильського у складі сільських рад: Слюсарьово-Шурупівської, Ново-Катеринівської, Вознесенської, Горбачево-Михайлівської, Сонцівської, Катерино-Хоперської, Василівської та Покрово-Киріївської;

3) до території Кадіївського району такі сільради Попаснянського району: Ніжнянську, Оріхівську, Михайлівську, Голубівську, Калинівську, Камишевахську, Скелеватську, Катеринівську, Троїцьку, Ново-Олександрівську, Горсько-Іванівську, Ново-Іванівську та Попаснянську і Золотівську селищні ради;

4) до території Артемівського району — такі сільські ради Попаснянського району: Берестівську, Василівську, Калиново-Попаснянську, Миколаївську та Нирківську;

5) до території Маріюпільської міської ради — Сартанський, Мангуський і Ново-Миколаївський райони.

5. Селидівський, Павлівський, Амвросіївський, Попаснянський, Стильський, Сартанський, Мангуський і Ново-Миколаївський райони, а так само Велико-Димерський район, що залучається до території Київської міської ради, зліквідувати.

6. Для проведення всієї організаційної роботи, що пов'язана з запровадженням обласної системи, аж доки відбудуться обласні з'їзди рад, доручити президії ВУЦВК утворити обласні організаційні комітети.

7. Обласні організаційні комітети підпорядкувати президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Раді народніх комісарів УСРР.

8. Доручити президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету та Раді народніх комісарів УСРР негайно розробити і затвердити уставу про права та обов'язки обласних організаційних комітетів.

9. Звернутися до ЦВК Союза PCP про затвердження постанови в справі утворення областей.

Харків, 9 лютого 1932 р.

Голова ВУЦВК Г. Петровський. Секретар ВУЦВК М. Василенко.

Оголошено в «Вістях ВУЦВК» 10 лютого 1932 р. №34

Додаток до арт. 28, Зб. Зак. (до арт. 1 постанови про утворення областей на території УСРР)
ПЕРЕЛІК
адміністративно-територіяльних одиниць, що увіходять до складу областей та адміністративно-територіяльних одиниць Донбасу, підпорядкованих безпосередньо центрові.

I. Харківська область з центром у м. Харкові, в складі 4-х міст, безпосередньо підпорядкованих області:

1. Харків, 2. Кремінчук, 3. Полтава, 4. Суми та 78 районів:

1. Балаклійський, 2. Барвінківський, 3. Біловодський, 4. Білолуцький, 5. Білопільський, 6. Близнюківський, 7. Богодухівський, 8. Бриґадирівський, 9. Буринський, 10. Валківський, 11. Варвинський, 12. Велико-Багачанський, 13. Велико-Бубнівський (Талалаївський), 14. Велико-Бурлуцький, 15. Велико-Писарівський (нац. рос.), 16. Верхнє-Теплівський (нац. рос.), 17. Вовчанський, 18. Гадяцький, 19. Глобинський, 20. Градизький, 21. Двурічанський, 22. Диканський, 23. Зіньківський, 24. Зміївський, 25. Золочівський, 26. Ізюмський, 27. Карлівський, 28. Кишенківський, 29. Кобиляцький, 30. Красноградський, 31. Краснокутський, 32. Краснопільський, 33. Куп'янський, 34. Лебединський, 35. Лиманський, 36. Липецький, 37. Липово-Долинький, 38. Лозовський, 39. Лохвицький, 40. Лубенський, 41. Марківський, 42. Міловський, 43. Миргородський, 44. Миропільський, 45. Недригайлівський, 46. Нехворощанський, 47. Ново-Айдарський, 48. Ново-Водолазький, 49. Ново-Георгієвський, 50. Ново-Псковський, 51. Ново-Санжарський, 52.Оболонський, 53. Олексіївський (нац. рос.), 54. Онопріївський, 55. Опишнянський, 56. Оржицький, 57. Охтирський, 58. Петрівський, 59. Печенізький, 60. Пирятинський, 61. Прилуцький, 62. Путивельський (нац. рос.), 63. Решетилівський, 64. Роменський, 65. Рубіжанський, 66. Сахнівщанський, 67. Сватівський, 68. Семенівський, 69. Слов'янський, 70. Старобільський, 71. Старо-Салтівський, 72. Троїцький (Покровський), 73. Тростянецький, 74 Ульянівський, 75. Хорольський, 76. Чорнухинський, 77. Чугуївський (нац. рос.), 78. Чутівський.

II. Київська область з центром у м. Києві в складі 2 міст, безпосередньо підпорядкованих області:

1. Київ, 2. Житомир та 98 районів:

1. Андрушівський, 2. Базарський, 3. Баранівськкй, 4. Барашівський, 5. Баришівський, 6. Баришпільський, 7. Бахмацький, 8. Березнянський, 9. Білоцерківський, 10. Бобровицький, 11.  Богуславський, 12. Борзнянський, 13. Бородянський, 14. Брусилівський, 15. Буцький, 16. Васильківський, 17. Вище-Дубечанський, 18. Володарський (кол. Білоцерк. окр.), 19. Володарський (кол. Волинськ. окр.), 20. Гельм'язівський, 21. Глухівський, 22. Городницький, 23. Городнянський, 24. Димерський, 25. Дмитріївський, 26. Добрянський, 27. Драбівський, 28. Емільчинський, 29. Жашківський, 30. Звиногородський, 31. Златопільський, 32. Золотоніський, 33. Іваницький, 34. Іванківський, 35. Ічнянський, 36. Кагарлицький, 37. Кам'янський (кол. Шевченк. окр.), 38. Канівський, 39. Козелецький, 40. Конотіпський, 41. Коропський, 42. Коростенський, 43. Коростишівський, 44. Корсунський, 45. Корюківський, 46. Кролевецький, 47. Лисянський, 48. Лугинський, 49. Макарівський, 50. Малинський, 51. Мало-Дівицький, 52. Мархлевський (нац. польск.), 53. Менський, 54. Народицький, 55. Ніжинський, 56. Новгород-Сіверський, 57. Новгород-Волинський, 58. Носівський, 59. Обухівський, 60. Овруцький, 61. Олевський, 62. Олишівський, 63. Остерський, 64. Переяславський, 65. Ім.Г.І.Петровського, 66. Понорицький, 67. Попільнянський, 68. Потіївський, 69. Пулинський (нац. німецьк.), 70. Радомишельський, 71. Ржищівський, 72. Ріпкинський, 73. Розважівський, 74. Рокитянський, 75. Ружинський, 76. Семенівський, 77. Середино-Будський, 78. Сквирський, 79. Славечанський, 80. Смілянський, 81. Сновський, 82. Ставищанський, 83. Тальнівський, 84. Таращанський, 85. Тетіївський, 86. Троянівський, 87. Фастівський, 88. Хабнянський, 89. Черкаський, 90. Чернигівський, 91. Черняхівський, 92. Чигиринський, 93. Чорнобаївський, 94. Чорнобильський, 95. Шостенський, 96. Шполянський, 97. Яготинський, 98. Ярунський.

III. Вінницька область з центром у м. Вінниці в складі 2 міст, безпосередньо підпорядкованих області:

1. Вінниця, 2. Бердичів та 69 районів:

1. Антонінський, 2. Бабанський, 3. Барський, 4. Бершадський, 5. Браславський, 6. Волочицький, 7. Вороновицький, 8. Гайсинський, 9. Городоцький, 10. Грицівський, 11. Деражнянський, 12. Джулинськмй, 13. Ім. т. Дзержинського (Романівський), 14. Дунаївецький, 15. Жмеринський, 16. Заславський, 17. Затонський (Віньківецький), 18. Іллінецький (Лінецький), 19. Калинівський, 20. Кам'янецький, 21. Козятинський, 22. Копайгородський, 23. Крижопільський, 24. Липовецький, 25. Літинський, 26. Любарський, 27. Лятичівський, 28. Ляхівецький, 29. Манастирищанський, 30. Махнівський, 31. Меджибізький, 32. Михалпільський, 33. Могилівський, 34. Муровано-Курилівецький, 35. Немирівський, 36. Ново-Ушицький, 37. Оратівський, 38. Орининський, 39. Піщанський, 40. Плисківський, 41. Погребищанський, 42. Полонський, 43. Проскурівський, 44. Славутський, 45. Смотрицький, 46. Солобківецький, 47. Станіславчицький, 48. Старо-Костянтинівський, 49. Старо-Ушицький, 50. Теофипільський, 51. Теплицький, 52. Тиврівський, 53. Томашпільський, 54. Тростянецький, 55.  Тульчинський, 56. Уланівський, 57. Уманський, 58. Хмільницький, 59. Христинівський, 60. Чемерівецький, 61. Чорнівецький, 62. Чечельницький, 63. Чуднівський, 64. Шаргородський, 65. Шепетівський, 66. Юринецький, 67. Ямпільський, 68. Янушпільський, 69. Ярмолинецький.

IV. Дніпропетровська область з центром у м. Дніпропетровському в складі 4-х міст, безпосередньо підпорядкованих області:

1. Дніпропетровське, 2. Запоріжжя, 3. Кам'янське, 4. Кривий ріг та 50 районів:

1. Апостолівський, 2. Бердянський, 3. Божедарівський, 4. Василівський, 5. Васильківський, 6. Велико-Білозерський, 7. Велико-Лепетихський, 8. Велико-Токмацький, 9. Велико-Янісольський (нац. грецьк.), 10. Верхнє-Дніпровський, 11. Високопільський (нац. німецк.), 12. Волновахський, 13. Геничеський, 14. Долинський, 15. Кам'янський (нац. рос.), 16. Коларівський (нац. болг.), 17. Лихівський, 18. Люксембурзький (нац. німецьк.), 19. Магдалинівський, 20. Межівський, 21. Мелітопільський, 22. Михайлівський, 23. Молочанський (нац. німецьк.), 24. Нижнє-Сірогозький, 25. Никопільський, 26. Ново-Васильївський, 27. Ново-Златопільський (нац. єврейськ.), 28. Ново-Миколаївський, 29. Ново-Московський, 30. Ново-Празький, 31. Ново-Троїцький, 32. Олександрівський, 33. Оріхівський, 34. Павлоградський, 35. Петриківський, 36. Покровський, 37. П'ятихатський, 38. Синельниківський, 39. Солонянський, 40. Софіївський, 41. Сталіндорфський (к. Ізлуч.) (нац. єврейськ.), 42. Старо-Каранський, 43. Старо-Керменчицький, 44. Старо-Микольський (Володарський), 45. Терпіннянський (нац. рос.), 46. Томаківський, 47. Царекостянтинівський (Першомайський), 48. Царичанський, 49. Чубарівський, 50. Якимівський.

V. Одеська область з центром у м. Одесі в складі 4-х міст, безпосередньо підпорядкованих області:

1. Одеса, 2. Зінов'ївське, 3. Миколаїв, 4. Херсон та 46 районів:

1. Анатолівський (Тиліг.-Березанський), 2. Андріїво-Іванівський, 3. Антоно-кодинцівський (Комінтернівський), 4. Арбузинський, 5. Баштанський, 6. Березівський, 7. Бериславський, 8. Біляївський, 9. Благоївський (нац. болгарськ.), 10. Бобринецький, 11. Велико-Висківський, 12. Велико-Олександрівський, 13. Вільшанський (нац. болгарськ.), 14. Вознесенський, 15 Голованівський, 16. Голо-Пристанський, 17. Гросулівський, 18. Грушківський, 19. Добровеличківський, 20. Доманівський, 21. Жовтневий, 22. Зельцський (нац. німецьк.), 23. Знам'янський, 24. Каліниндорфський (нац. євр.), 25. Карл Лібкнехтівський (нац. німецьк.), 26 Кахівський, 27. Криво-Озерський, 28. Любашівський, 29. Ново-Архангельський, 30. Ново-Бузький, 31. Ново-Миргородський, 32. Ново-Одеський, 33. Ново-Український, 34. Очаківський, 35. Першомайський, 36. Роздільнянський, 37. Скадівський, 38. Снігурівський, 39. Спартаківський (нац. німецьк.), 40. Троїцький, 41. Устимівський, 42. Фрунзівський (Захар'ївський), 43. Хмільовський, 44. Хорлівський, 45. Цебриківський, 46. Цюрупинський.

VI. Адміністративно-територіяльні одиниці Донбасу, підпорядковані безпосередньо центрові 4 міста:

1. Луганське, 2. Макіївка, 3. Маріюпіль, 4. Сталіне та 13 районів:

1. Артемівський, 2. Ворошилівський (Алчевський), 3. Гришинський, 4. Горлівський, 5. Кадіївський, 6. Костянтинівський, 7. Краматорський, 8. Краснолуцький, 9. Лисичанський, 10. Рівеньківський, 11. Риківський, 12. Сорокинський (нац. рос.), 13. Чистяківський.

Голова ВУЦВК Г. Петровський. Секретар ВУЦВК М. Василенко.

Оголошено в «Вістях ВУЦВК» 11 лютого 1932 р. № 34

Примітки[ред.]

  1. Назва постанови відповідно до поправки у ЗЗ УРСР, 1932, №9, стор. 139


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).