ЗЗРРСУУ/1934/27/Про розширення міської смуги м. Житомира

Матеріал з Вікіджерел
< ЗЗРРСУУ‎ | 1934‎ | 27
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗЗРРСУУ/1934/27
Постанова Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Про розширення міської смуги м. Житомира
1934

232. Про розширення міської смуги м. Житомира.

Село Богунія, Богунської сільради, і хутори Смілянка 2-га, Станишівської сільради, та Стара-Рудня, Альбинівської сільради, за останні роки втратили своє сільськогосподарське значення й переважну кількість населення цих залюднених пунктів складають робітники й службовці підприємств та установ міста, що з сільським господарством, як із засобом існування, не зв'язані; територія ж цих пунктів безпосередньо межує з територією міста й економічно тяжіє до нього. Тому Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, щоб забезпечити належне соціально-культурне обслуговування цих пунктів та впорядкування їх, на подання київського облвиконкому, постановляє:

1) Богунську сільраду розформувати, приєднавши село Богунію до міської смуги м. Житомира, а хутір Довжик — до складу Соколово-Гірської сільради;

2) хутори Смілянку 2-гу та Стару Рудню приєднати до міської смуги міста Житомира, вилучивши їх із складу Станишівської та Альбинівської сільрад.

м. Київ, 23 серпня 1934 р.

Вик. об. голови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету

Заст. секретаря Всеукраїнського центрального виконавчого комітету


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).