ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Волині

Матеріал з Вікіджерел
< ЗУРРСУУ‎ | 1923‎ | 1‎ | 18-19
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗУРРСУУ/1923/1/18-19 (1923
Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Про адміністративно-територіяльний поділ Волині
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

306. Про адміністративно-територіяльний поділ ВОЛИНІ.

Президія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету постановляє:

Встановити такі окружні (повітові) центри і округи (повіти) на території Волині:

I. Коростенська округа (повіт) з окружним (повітовим) центром в м. Коростені, в складі таких, існуючих нині, повітів: Коростенського, Овруцького і частин Новгород-Волинського і Житомирського, в складі таких районів (волостей):

1. Олевський район — з існуючих нині волостей: Юрівської, Олевської, Голишівської, Біло-Куровицької Коростенського повіту.

2. Словечанський район — з Словечанської і частини Покалівської волостей Овруцького повіту.

3. Овруцький район — з Гладковицької, частини Христинівської, В. Фосенської, частиии Покалівської і частини Норинської, Овруцького повіту,

4. Базарський район — з Базарської, Ново-Воробйовської волостей Овруцького повіту.

5. Народицький район — з Народицької, частини Христинівської Овруцького повіту і Татарновицької Коростенського повіту.

6. Лугинський район — з частини Норинської волости Овруцького повіту і Луганської волости Коростенського повіту.

7. Коростенський район — з Коростенської волости і частини Ушемирської Коростенського повіту.

8. Емільчинський район — з Емільчинської волости Новгород-Волинського повіту.

9. Барашівський район — з Барашівської волости Коростенського повіту.

10. Кутузівський район — з Кутузівської волости Житомирського повіту.

11. Фасівський район — з частини Ушомирської волости Коростенського повіту і Фасівської волости Житомирського повіту.

II. Житомирська округа (повіт) з окружним (повітовим) центром в м. Житомирі, в складі таких, існуючих нині, повітів: частини Новгород-Волинського, Житомирського і частини Полонського в складі таких районів (волостей):

1. Городницький район — з існуючих нині волостей Городницької і Сербівської, Новгород-Волинського повіту.

2. Пищевський район — з волостей: Пищевської і Жолобенської, Новгород-Волинського повіту.

3. Новгород-Волинський район — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської, Новгород-Волинського повіту.

4. Баранівський район — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.

5. Пулінський район — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.

6. Чорняхівський район — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.

7. Левківський район — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту.

8. Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.

9. Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирськ. повіту.

10. Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.

11. Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.

12. Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.

13. Солотвинський — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту.

14. Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.

III. Шепетівська округа (повіт) з окружним (повітовим) центром в Шепетівці (тимчасово в Ізяславлі) в складі таких, існуючих нині повітів: частини Новгород-Волинського, Ізяславського, Старо-Констянтинівського і частини Полонського повіту в складі, таких районів (волостей):

1. Анопольський район — з волостей, Довжанської, Анопольської, Жуківської Ізяславського повіту.

2. Берездовський район — з Берездовської волости Новгород-Волинського повіту Хоравецької волости Ізяславського повіту.

3. Славуцький район — з Кривинської і Славуцької волостей Ізяславського повіту.

4. Плужанський район — з Куневської, Плужанської і Перерославської волостей Ізяславського повіту.

5. Ляховецький район — з Уніївської, Ляховецької, Семенівської волостей Ізяславського повіту і Ямпільської волости Старо-Констянтинівського повіту.

6. Ізяславський — з волостей: Із'яславської, Махновської і Біло-Городської, Ізяславського повіту.

7. Шепетівський — з Шепетівської, Судильківської волостей Ізяславського повіту і Хроленської Полонського повіту.

8. Полонський — з Полонської, Лабунської, Деревичеської і Воробйовської волостей Полонського повіту.

9. Грицевський — з Сульжинської, Грицевської і Бутовецької волостей, Ізяславського повіту.

10. Антонинський — з Тернівської, Новосільської і Антонинськоі волостей Ізяславського повіту.

11. Теофіпольський — з Святецької, Теофіпольської і частини Авратинської волостей Старо-Констянтинівського повіту.

12. Базалійський — з Базалійської, Корчевскої і частини Купільської волостей Старо-Констянтинівського повіту.

13. Красилівський — з Кульчинської, Чернелевецької і Красилівської волостей Старо-Констянтинівського повіту.

14. Старо-Констянтинівський район — з волостей Старо-Констянтинівської, Решневецької, Сковороденської Старо-Констянтинівського повіту і Остропольської Полонського повіту.

м. Харків, дня 7 березня 1923 р.

Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету

Т. В. О. Секретаря ВУЦВК


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).