ЗУРРСУУ/1925/1/47/Про зміну Конституції Української Соціялістичної Радянської Республіки
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Про зміну функцій установ УСРР, що відають місцевими фінансами | ЗУРРСУУ/1925/1/47 Про зміну Конституції Української Соціялістичної Радянської Республіки |
Про діяльність Уряду Союзу РСР ▶ |
|
Затверджена 10 березня 1919 р. III Всеукраїнським З'їздом Рад Робітничих, Селянських і Червоноармійських Депутатів і ухвалена в остаточній редакції Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом 14 березня 1919 року, Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки (Зб. Уз. 1919 р., ч. 19, арт. 204) на протязі по-над 6-тирічної своєї чинности була тим основним законом, що на ньому зміцнювалося і розвивалося державне будівництво Робітничо-Селянської Влади на Україні.
З утворенням Союзу Радянських Соціялістичних Республік, перед Українською Соціялістичною Радянською Республікою стоїть завдання, зважаючи на арт. 5 Основного Закону Конституції Союзу РСР, поробити в своїй Конституції зміни відповідно до Конституції Союзу Радянських Соціялістичних Республік.
Так само, з розвязанням низки революційних завдань, що намічено було Конституцією до негайного виконання, з установленням УСРР низки основних законів у царині державного Радянського будівництва та національно-культурного життя, з утворенням у складі УСРР Автономної Молдавської Соціялістичної Радянської Республіки і з переходом на 3-хступневу систему управління, наспіла потреба проробити відповідні зміни в чинній Конституції УСРР.
Тому IX Всеукраїнський З'їзд Рад постановив:
Доручити Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітетові виготувати на наступний Всеукраїнський З'їзд Рад перероблений текст Конституції УСРР.
До переведення ж зазначеного перегляду Конституції, IX-й Всеукраїнський З'їзд Рад постановив затвердити такі зміни чинної Конституції УСРР:
1. Арт. 4 Конституції УСРР викласти в такій редакції:
«4. Рішуче пориваючи з поміщицько-буржуазним минулим, прагнучи до знищення, разом з поділом суспільства на класи, також національного гніту та національного розбрату, Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє про свою цілковиту солідарність зі всіма існуючими Радянськими Республіками та утворює з ними на основі цілковитої доброхітности та рівноправности Союз Радянських Соціялістичних Республік, що є підвалинею мирного будівництва народів, непохитним муром проти світового капіталізму та новим рішучим кроком по шляху об'єднання працюючих усіх країн у Всесвітню Соціялістичну Радянську Республіку.
Разом з тим, прагнучи до утворення вільної й доброхітної, а тим самим найповнішої та найміцнішої єдности працюючих усіх національностей, що залюднюють Українську Соціялістичну Радянську Республіку, і визнаючи цілковите право всіх націй на самовизначення аж до відокремлення, Українська Соціялістична Радянська Республіка, вволюючи непохитно виявлену волю Молдавського народу до оформлення свого державного буття в складі УСРР, об'єднується з ним на засадах утворення в складі УСРР Автономної Молдавської Соціялістичної Радянської Республіки, що управляється на підставі осібної Конституції, що її остаточно затверджує, після ухвали її Всемолдавським З'їздом Рад Робітничих, Селянських і Червоноармійських Депутатів, Всеукраїнський З'їзд Рад Робітничих, Селянських і Червоноармійських Депутатів».
2. Арт. 6-й Конституції УСРР викласти в такій редакції:
«6. Українська Соціялістична Радянська Республіка входить до складу Союзу СРР, як незаложна договірна Республіка. Суверенітет її обмежено лише в межах, зазначених в Конституції СРСР, і лише в справах, що їх віднесено до компетенції Союзу РСР. По-за цими межами УСРР здійснює свою державну владу самостійно.
Входючи до складу Союзу РСР, УСРР разом з тим залишає собі право вільного виходу із Союзу РСР.
Відповідно до цього, до відання Української Соціялістичної Радянської Республіки в особі її найвищих органів належить:
А. Всі питання, що стосуються до царини необ'єднаного в СРСР управління і що їх самостійно розв'язують відповідно до Конституції Союзу РСР, Союзні Республіки, зокрема:
а) затвердження, зміна і доповнення Конституції Української Соціялістичної Радянської Республіки, а також затвердження Конституції Автономної Молдавської Соціялістичної Радянської Республіки та її змін і доповнень;
б) розгляд у порядкові п. «б» арт. 1-го та арт. 6-го Конституції СРСР питань про зміну зовнішніх кордонів УСРР, а також розвязання, відповідно до Конституції Союзу РСР, питань про зміну кордонів УСРР з иншими Союзними Республіками, що належать до Союзу РСР;
в) розвязання питань про кордони АМСРР і розвязання суперечок поміж АМСРР та иншими частинами УСРР;
г) керівництво всією внутрішньою політикою УСРР;
д) адміністраційно-територіяльний поділ Республіки;
е) організація центральних та місцевих органів влади УСРР та загальне керування їхньою діяльністю;
ж) цивільне та кримінальне матеріяльне і процесуальне законодавство на підвалинах, встановлюваних Союзом РСР;
з) законодавство про землеврядження та землекористування, а також про користування надрами, лісами та водами на території УСРР, відповідно до засад, установлюваних Союзом РСР, і керівництво сільським та лісовим господарством УСРР;
и) законодавство про народню освіту в УСРР, відповідно до засад народньої освіти, встановлюваних Союзом РСР;
к) законодавство в царині охорони народнього здоровля та соціяльного забезпечення;
л) законодавство про українське громадянство та натуралізацію, відповідно до основного законодавства Союзу РСР про союзне громадянство;
м) право амністії, загальної й часткової, на території УСРР:
н) скасування постанов З'їздів Рад АМСРР, а також окружних та инших місцевих з'їздів рад;
о) обрання представників УСРР до Ради Національностей ЦВК Союзу РСР.Б. Всі питання в царині об'єднаного в Союзі РСР управління, відповідно до законодавства Союзу РСР і директив та вказівок належних центральних органів СРСР, зокрема:
а) встановлення плану народнього господарства в цілому і окремих його галузей на території УСРР, відповідно до передбачених у п. «з» арт. 1 Конституції Союзу РСР основ і загального плану всього народнього господарства Союзу РСР;
б) затвердження бюджету УСРР, що становить складову частину єдиного державного бюджету Союзу РСР;
в) встановлення, відповідно до Конституції та законодавства Союзу РСР, державних і місцевих податків, зборів та неподаткових прибутків;
г) укладання, в порядкові встановленому п. «д» арт. 1 Конституції СРСР, завнішніх та внутрішних позик УСРР;
д) розгляд та участь в укладанні, в порядкові встановленому Конституцією та законодавством Союзу РСР, концесійних договорів, передбачених п. «з» арт. 1 Конституції Союзу РСР;
е) завідування грошовою системою, а також організація й керовництво фінансовим господарством УСРР;
ж) організація й керівництво промисловим гослодарством УСРР;
з) організація і регулювання внутрішньої торгівлі УСРР;
и) регулювання праці;
к) верховний контроль за державними прибутками та видатками УСРР, а також організація і керівництво робітничо-селянським контролем і інспекційним доглядом за діяльністю всіх органів Радянської Влади на території УСРР;
л) законодавство в наведених вище питаннях під літ. «Б» цього артикулу відповідно до Конституції та законодавства СРСР.
В. Розгляд та участь у розвязанні, в установленому в Конституції та законодавстві Союзу РСР порядкові, питань, що їх, згідно з Конституцією Союзу РСР, віднесено до безпосереднього відання Союзу РСР, з окрема:
а) розгляд питань про участь УСРР у представництві Союзу РСР у міжнародніх зносинах;
б) участь у розгляді Союзом РСР питань про укладання полігичних та инших договорів із чужоземними державами, їхню ратифікацію та инших питань з обсягу дипломатичних зносин;
в) розгляд питань зовнішньої торгівлі Союзу РСР, а також участь у зовнішній торгівлі Союза РСР в межах і в порядкові, установлених законодавством Союзу РСР;
г) участь у розгляді питань про укладання договорів про прийняття до складу Союзу РСР нових Радянських Республік;
д) участь у межах, установлених законодавством Союзу РСР, в організації збройних сил, а також у керовництві справою транспорту та зв'язку».
3. Арт. 7-й Конституції викласти в такій редакції:
«7. Найвищим органом влади УСРР є Всеукраїнський З'їзд Рад Робітничих, Селянських та Червовоармійських Депутатів, а в часи поміж З'їздами—Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет. В період поміж сесіями Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, вищим законодавчим, виконавчим та розпорядчим органом УСРР є Президія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, що її обірає Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет.
До виключного відання З'їзду Рад належить: затвердження, зміна та доповнення Конституції УСРР і Конституції АМСРР, затвердження та зміна кордонів УСРР в порядкові, встановленому в п. «б» арт. 1 і арт. 6 Конституції Союзу РСР, розв'язання питань про вихід УСРР із Союзу РСР, обрання членів Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, обрання представників УСРР до Ради Національностей ЦВК СРСР».4. Арт. 8 Конституції викласти в такій редакції: «8. Взаємовідносини поміж найвищими органами влади УСРР і Союзу РСР, а також взаємовідносини між центральними органами УСРР і центральними органами Союзу РСР встановлюється Конституцією Союзу РСР.
- Примітка. УСРР має свого Постійного Представника при Уряді СРСР».
5. Арт. 9 Конституції в такій редакції:
«9. В межах зазначених у Основному Законі (Конституції) Союзу РСР, і в справах, віднесених до компетенції Союзу, на території УСРР мають обов'язкову силу постанови найвищих органів Союзу РСР. По-за цим винятком, жадні органи влади, крім Всеукраїнського З'їзду Рад, Центрального Виконавчого Комітету, його Президії і Раднаркому, не мають права видавати законодавчі акти, декрети й инші постанови загальнодержавного значіння на території УСРР».
6. Арт. арт. 8 і 9 Конституції УСРР об'єднати в один артикул, як 10-й і викласти в такій редакції:
«10. Чергові Всеукраїнські З'їзди Рад скликає ВУЦВК один раз на рік; надзвичайні З'їзди Рад можна скликати на підставі особливої постанови ВУЦВК'у.
Порядок обрання на З'їзди Рад встановлює ВУЦВК».
7. Арт. 11 Конституції викласти в такій редакції:
«11. Всеукраїнський З'їзд Рад Робітничих, Селянських і Червоноармійських Депутатів і ВУЦВК дають загальний напрям діяльности Робітничо-Селянського Уряду і всіх органів Радянської влади в УСРР, відповідно до Конституцій УСРР і Союзу РСР.
До відання ВУЦВК'у належить, з окрема: затвердження бюджету УСРР, видавання законів, обрання та відклик Голови Ради Народніх Комісарів, його Заступників і Народніх Комісарів і утворення Ради Народніх Комісарів УСРР».
8. Арт. 12 Конституції викласти в такій редакції:
«12. ВУЦВК є відповідальний перед Всеукраїнським З'їздом Рад Робітничих, Селянських і Червоноармійських Депутатів, який його обірає в кількості членів і кандидатів до них, встановлюваній З'їздом на реченець до наступного З'їзду».
9. Арт. 13 викласти в такій редакції:
«13. Рада Народніх Комісарів УСРР є розпорядчий та виконавчий орган Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і в межах наданих їй Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом прав та на підставі Положення про Раду Народніх Комісарів УСРР видає декрети й постанови, обов'язкові до виконання на всій території УСРР. Рада Народніх Комісарів відповідає перед Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом і Всеукраїнським З'їздом Рад Робітничих, Селянських і Червоноармійських Депутатів».
10. Арт. 14 Конституції викласти в такій редакції:
«14. Раду Народніх Комісарів УСРР утворюється в складі:
Голови Ради Народніх Комісарів і Заступників Голови в кількості, встановлюваній Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом,
Голови Найвищої Ради Народнього Господарства,
Народнього Комісара Земельних Справ,
Народнього Комісара Фінансів,
Народнього Комісара Внутрішньої Торгівлі,
Народнього Комісара Праці,
Народнього Комісара Внутрішніх Справ,
Народнього Комісара Юстиції і Генерального Прокурора Республіки,
Народнього Комісара Робітничо-Селянської Інспекції,
Народнього Комісара Освіти,
Народнього Комісара Охорони Здоровля,
Народнього Комісара Соціяльного Забезпечення.
Уповноважені Народніх Комісаріятів Союзу РСР при Уряді УСРР увіходять до складу Ради Народніх Комісарів УСРР з правом ухвального або дорадчого голосу, відповідно до рішення Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. Так само, до складу Ради Народніх Комісарів, на підставі постанови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, можуть увіходити й инші особи».
11. Арт. 15 Конституції викласти в такій редакції:
«15. Безпосереднє керовництво окремими галузями управління УСРР покладається на Народні Комісаріяти УСРР, на чолі яких стоять Народні Комісари, що їх обірає і відкликає Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет.
Безпосереднє керовництво державною статистикою УСРР покладається на Центральне Статистичне Управління УСРР.
Керовництво боротьбою проти політичної та економічної контр-революції покладається на Державне Політичне Управління УСРР, на чолі якого стоїть Уповноважений ОДПУ Союзу РСР.
Обсяг компетенції й організація Народніх Комісаріятів і центральних установ УСРР визначається спеціяльними положеннями про них, затверджуваними Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом.
Керівництво військовими й морськими справами, закордонними справами, зовнішньої торгівлею, шляхами сполучення та народнього звязку на території УСРР здійснюється через Уповноважених Народніх Комісаріятів СРСР при Уряді УСРР».
12. Арт. 16 Конституції викласти в такій редакції:
«16. Вища Рада Народнього Господарства і Народні Комісаріяти Внутрішньої Торгівлі, Фінансів, Праці і Робітничо-Селянської Інспекції УСРР підлягають Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітетові й Раді Народніх Комісарів УСРР та рівночасно в своій діяльності здійснюють директиви відповідних об'єднаних Народніх Комісаріятів Союзу РСР».
13. Арт. 17 Конституції викласти в такій редакції:
«17. АМСРР має при Уряді УСРР свого Постійного Представника з дорадчим голосом у всіх центральних органах УСРР».
14. Арт. 18 Конституції викласти в такій редакції:
«18. Органи Радянської влади на місцях є такі:
а) Ради Робітничих, Селянських і Червоноармійських Депутатів (міські й сільські);
б) З'їзди Рад (округові й районові), і обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми)».
Харків, дня 10 травня 1925 р.
Голова IX Всеукраїнського З'їзду Рад Петровський.
Секретар IX Всеукраїнського З'їзду Рад Буценко.