ЗУРРСУУ/1925/1/49-50/Про перехід на 3-хступневу систему управління на Україні

Матеріал з Вікіджерел
< ЗУРРСУУ‎ | 1925‎ | 1‎ | 49-50
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗУРРСУУ/1925/1/49-50 (1925
Резолюція IX Всеукраїнського З'їзду Рад
Про перехід на 3-х ступневу систему управління на Україні
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

309. Про перехід на 3-хступневу систему управління на Україні.

Питання про перегляд адміністраційного поділу, що його поставлено на порядок денний з самого початку існування Радянської влади, було викликано потребою планового охоплення районового господарства, національною політикою Радянської влади та стремлінням наблизити апарат влади до села. Це особливо потрібно в той мент, коли ми переводимо в життя гасло „Лицем до села“, тому що реформа сприяє переведенню цього гасла в життя, встановлюючи безпосередній звязок округ з центром та забезпечуючи вчасніший облік як економічних, так і культурно-освітніх потреб селянства.

Робота, що торкається переходу на 3-хступневу систему управління, почалась ще в 1922-му році, і вже тоді, як перший крок в напрямку що до здійснення цієї системи, було скорочено кількість губерень; повіти було розширено й перейменовано на округи, волості, після їх розширення, перейменовано в райони.

Праця, яку пророблено в напрямку скорочення кількости адміністраційних одиниць за минулий час, є підготовчою роботою до остаточного переходу на 3-хступневу систему управління.

За цей час нові адміністраційні одиниці — округа та райони удосталь зміцнились та вже виконують поставлені перед ними завдання. Досвід існування зазначених вище адміністраційних одиниць доводить доцільність утворення, міцність та життєвість останніх та разом з тим висовує питання про дальше логічне завершення перепроваджуваної реформи районування, себ-то ліквідування губерень.

Що до зміцнення низових радянських органів, особливо районів, то в цьому напрямкові у минулому пророблено величезну роботу. Але зараз, з переходом на 3-хступневу систему управління, треба пам'ятати, що районові доведеться виконувати велику роботу, як низовому радянському органові, що має найтісніші звязки з масами, і, завдяки цьому, потрібно скупчити увагу всіх органів на зміцнення районових центрів при дальшому непослабному зміцненню округових центрів.

У 1922 році, на початку переведення реформи, в звязку з укрупненням всіх адміністраційних одиниць було переведено скорочення кількости сільрад, при чому за весь час існування побільшених сільрад практика виявила потребу поширення мережі сільрад під керовництвом округових центрів.

З цією метою З'їзд пропонує керуватися постановою IV Сесії ВУЦВК'у VIII Скликання, про організацію сільрад в тих залюднених місцевостях, де населення нараховується менш одної тисячі, але не менш 500 чоловік, в залежности від умовин тієї місцевости.

Завдяки тому, що досвід утворення самостійних районів та сільрад в місцевостях, що їх залюднено переважно національними меншостями, дав позитивні наслідки, З'їзд пропонує і в майбутньому провадити цю лінію за для забезпечення інтересів національних меншостів і, ухвалюючи резолюцію IV Сесії ВУЦВК'у VIII скликання про низове районування припускає організацію сільрад, коли нараховується не менш 500 мешканців, а організацію райвиконкомів — коли мається 10.000 мешканців та доручає ВУЦВК'у неухильно переводити цю постанову в життя.

Перехід до 3-хступневої системи управління висовує як чергове завдання до збільшення самодіяльности місцевих органів це зміцнення та жвавість низових органів влади шляхом утворення працездатности районових та округових центрів, що їм надано більш широкі права як в господарчому так в адміністраційному та операційному відношеннях, широкого втягнення до роботи в низових радянських установах робітничих та селянських кол, а тому З'їзд вважає за конечне зміцнити керовництво з боку центральних установ, зміцнити дисципліну що до переведення директив центральних органів, за одночасового розвантаження центральних установ від дрібних питань та розвязування їх на місцях в округових та районових виконкомах.

У звязку з ліквідацією де-яких округ і з скороченням загальної кількости округових одиниць, З'їзд вважає за потрібне закінчити оформлення кордонів до 1-го червня 1925 року. Зі скасуванням губерніяльних центрів межі округ та районів значним змінам не повинні підлягати. Зміни в територіяльному поділі допустимі лише частково, яких не можна оминути під час скасування губерніяльних меж та ліквідації намічених округ.

Для переведення в життя всіх заходів, що сполучені з переведенням реформи, З'їзд доручає Урядові з 1-го липня встановити безпосередній звязок по-між округовими та центральними органами, з таким розрахунком, що би до 1-го жовтня 1925 року перехід на 3-хступневу систему управління було цілковито закінчено.

Оскільки перехід на 3-хступневу систему управління потребує встановлення нормального звязку між округами та центром, З'їзд доручає Уряду в найближчий час перевести всі заходи технічного та фінансового характеру, аби забезпечети почтовий, телефоновий, телеграфний та радіозвязок центра з усіма округами.

З переведенням в життя реформи повстає питання про перегляд положень про округові та районові виконкоми, мійськради і сільради в напрямкові поширення та виразного означення їх прав. З'їзд пропонує ВУЦВК'у та Раднаркому внести всі потрібні зміни на підставі Конституції з тим, аби з 1-го липня було можливо приступити до запровадження нового положення.

З огляду на те, що зазначена реформа має важливе значіння, а сама робота що до переходу на 3-хступневу систему управління занадто складна, необхідно провадити широку пояснюючу работу серед широких кол людности про мету та значіння реформи.

З'їзд закликає широкі маси всебічно сприяти перепровадженню реформи.

Харків, 10 травня 1925 р.

Голова IX Всеукраїнського З'їзду Рад

Секретар IX Всеукраїнського З'їзду Рад

Оголошено в „Вістях ВУЦВК“ з 14 липня 1925 р., ч. 158.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).