ЗУРРСУУ/1927/1/17/Про роботу рад

by Резолюція X Всеукраїнського З'їзду Рад

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ На звітну доповідь Уряду УСРР

ЗУРРСУУ/1927/1/17 Резолюція X Всеукраїнського З'їзду Рад Про роботу рад

Про стан сільського господарства та про подальші заходи до його розвитку ▶

1927

92. Про роботу рад.

1. Перехід УСРР до трьохступневої системи урядування і неухильне переведення Урядом УСРР директив IX Всеукраїнського і III Всесоюзного З'їзду Рад про збільшення самодіяльности місцевих органів влади (рад і виконкомів), про зміцнення низових органів влади, передавши їм більші адміністративно-господарські і фінансово-бюджетові права, а також широке втягнення до роботи місцевих рад робітничо-селянських мас, значно пожвавило роботу рад, як масових організацій робітничо-селянської людности.

2. Політика пожвавлення рад на основі розгортання широкої радянської демократії сприяла:

а) чим-раз більшому зростанню активности робітничо-селянських мас і розширенню безпосередньої участи їх в урядуванні державою;

б) наближенню всього радянського апарату до працюючої людности і до більшого задоволення матеріяльних та культурних її вимог;

в) здешевленню апарату урядування;

г) дальшому зміцненню звязку виборних урядових осіб з виборцями;

д) підсиленню ролі рад, як колективної організації працюючих.

3. Поруч із зростом господарської міци радянських республик, рік-у-рік зростає політична й культурна активність робітничо-селянських мас і зростає прагнення працюючих до безпосередньої участи в соціялістичному будівництві і в суспільній контролі над запровадженням до життя всіх державних і господарських заходів у країні. Проте, поруч з величезними досягненнями в царині господарського і культурно-соціяльного будівництва, поруч із розвитком політичної самосвідомости мас, є ще ціла низка хиб у держапараті, які потрібують дальшої роботи над спрощенням, здешевленням радянського апарату і викоріненням усяких прояв бюрократизму та тяганини, шляхом дедалі більшого втягнення широких мас до радянської роботи.

Все це висуває перед Робітничо-Селянським Урядом низку нових завдань у царині поліпшення роботи всього державного апарату і такої його організації, таких метод роботи, що ще більше розширили-б практичну участь широких мас працюючих в урядуванні державою і сприяли-б найбільшому зміцненню рад, як органів, що зосереджують навколо себе творчу ініціятиву з всієї працюючої людности.

4. Як чергові заходи нашої роботи в радянському будівництві на найближчий період мають бути.

А. В царині зміцнення сільських рад:

а) перегляд чинного положення про сільради, в напрямкові розширення їхніх прав, обов'язків і обсягу роботи;

б) заведення з нового 1927-28 бюджетового року сільських бюджетів, що їх самостійно складають і переводять сільради під загальним керівництвом райвиконкомів у тих селах, де для цього наспіли умовини і де сільбюджети можуть бути стійкими;

в) надання сільським радам більшої самостійности і більших прав у роботі піднесення і зміцнення господарства сел, уточнивши відповідне законодавство у різних галузях роботи, спростивши порядок розвязання на місцях різних справ і передавши на безпосереднє розвязання сільрадам цілу низку з них, що належали дотепер до компетенції райвиконкомів;

г) врегулювання взаємин сільрад, як органів влади, з земельними товариствами (земгромадами), як суспільно-господарськими об'єднаннями села, на основі встановлення такого порядку, коли сільради мали-б повну змогу керувати земельними товариствами;

д) цілковите позбуття спостереженої в де-яких місцях підміни постанов сільських рад постановами сільських сходів (загальних зборів громадян села) і підсилення ролі сільрад, як єдиного повноправного органу радянської влади на селі;

е) пожвавлення і підсилення роботи сільських ревізійних комісій, що виконують функції суспільної контролі, і найтісніше наближення їхньої роботи до сільських виборців.

Б. У царині зміцнення міськрад:

а) зміна чинного положення про міськради в напрямкові розширення їхніх прав як адміністративно-господарських, як і культурно-освітних, та уточнення взаємин з окружними й районними виконкомами;

б) надання права складати самостійні міські бюджети, що ввіходять, по затвердженні від окрвиконкому, у склад загально-окружного або районного бюджету, і права орудувати кредитами на всі потреби міської роботи;

в) виділ у великих містах самостійних відділів міського комунального господарства, що є цілком підпорядковані міськрадам;

г) надання міським радам прав юридичної особи (робити позики, встановляти міські податки й оплати в межах чинного законодавства, укладати договори господарського гатунку то-що);

д) організація самостійного керівничого органу міськрад (президія), з таким розрахунком, щоб склад його не був перевантажений іншими роботами, що відривають робітників міськрад від безпосереднього і постійного керівництва міською роботою; основну увагу належить звернути на втягнення до ділової роботи всіх членів міськради через комісії і секції з тим, щоб господарсько-оперативні плани відділів проходили через пленуми міськради з попереднім обговоренням їх на комісіях і секціях;

е) вважати за потрібне проробити справу про розмежування оперативних функцій президій окрвиконкомів і міськрад у частині керівництва міською роботою;

ж) залишення за окрвиконкомами, а також за райвиконкомами, як вищими органами влади, керівництва роботою міськрад;

з) зорганізування у великих містах районних рад, що діють на підставі окремого розробленого положення про них з окремою президією і з установленням районових кошторисів, як частин загальноміського бюджету, в першу чергу в окремих частинах міста.

В. У царині зміцнення приселкових рад.

1. Розробіток для приселків (рудничних, фабрично-заводських, містечкових) окремого положення, де основними моментами мають бути:

а) визнання за приселковими радами права самостійно урядувати в рамках діяльности міськрад (крім окремих справ, передбачених у положенні), підпорядкувавши їх районовим виконкомам;

б) зорганізування самостійних бюджетів, що їх розроблюють і запроваджують до життя приселкові ради, під загальним керівництвом райвиконкомів;

в) уточнення організаційної структури приселкових рад, виділивши в них самостійні від райвиконкомів президії з окремими головами на чолі;

г) врегулювання взаємин приселкових рад рудничного і фабрично-заводського типу з рудничними і заводськими управліннями (рудоуправління, заводоуправління), в царині впорядкування житлового і комунального будівництва та культурно-соціяльної роботи з тим, щоб приселкові ради рудничного і фабрично-заводського типу мали рішаючий вплив на розвязання справ у цих галузях роботи.

Г. У царині поліпшення роботи окружних і районових виконкомів:

а) розширення прав окружних і районових виконкомів як у царині їхньої адміністративно-господарської, як і культурно-освітної діяльности;

б) переглянути структуру і штати виконкомів, щоб їх спростити і раціоналізувати;

в) далі добирати способів до зміцнення окружних і районних бюджетів, як на основі росту господарства округ і районів, як і через суворе переведення режиму ощадности.

5. Одночасно з переведенням накреслених заходів до пожвавлення работи рад і зміцнення виконкомів, треба протягом найближчого реченця:

а) переглянути чинне законодавство, щоб спростити порядок розвязання низки справ безпосередньо на місцях, уникнувши зайвих вищих інстанцій (взявши за основу пропозиції НК РСІ УСРР, що їх затвердила РНК УСРР і подала на Президію ВУЦВК);

б) уточнити взаємини у справах законодавства між республіканськими і загальносоюзними інстанціями в напрямкові ліпшої ув'язки з центральними органами СРСР і скасування окремих зайвих інстанцій у цих взаєминах.

6. Беручи на увагу досвід минулої роботи, що результатом її є значне зміцнення радянського апарату в цілому і, зокрема, зміцнення і розширення ділової роботи, що дедалі зростає, регулярно скликуваних Сесій ВУЦВК, вважати за потрібне з поточного року перейти до скликання Всеукраїнських З'їздів Рад один раз на два роки, поставивши перед собою завдання вивчати справу про реченці скликання нижчих з'їздів рад.

7. Констатуючи значні досягнення переведеної цього року виборчої кампанії, що пройшла в умовинах розгорнутої радянської демократії і під знаком дальшого зміцнення диктатури пролетаріяту та блоку сільської бідноти з середняцькими масами села, при помітному піднесенні і зрості активности широких працюючих мас, треба поставити за безпосереднє завдання радянського апарату в цілому закріпити досягнені в перевиборчу кампанію успішні результати пожвавленням новообраних рад і тісним притягненням до практичної їхньої роботи, як обраних членів, як і всього колективу виборців.

Особливу увагу треба звернути на втягання до практичної роботи рад і виконкомів значних кадрів уперше обраних до рад робітників і селян.

8. Щоб закріпити досягнуту у минулу виборчу кампанію активність працюючої людности і забезпечити дальший непослабний її розвиток, визнати за потрібне і за доцільне переведення виборчих кампаній пристосувати до сприятливішого для виборців теплого часу року.

9. У результаті правильного переведення національної політики, як через можливо повніше задоволення всіх культурно-національних потреб, як і виділенням національних адміністративно-територіяльних одиниць (сільрад і нацрайонів), позначується особливе підвищення політично-громадської активности всіх національних меншостей і пожвавлення масової роботи в нацрадах. Проте хиби, що є в роботі на місцях, як самих нацрад і районів, як і у вищих органах, що керують цими радами і районами, потрібують ще більшої уваги всього радянського апарату районів, округ і центру до справ поліпшення роботи національних адмінітративно-територіяльних одиниць.

Одночасно з цим, належить звернути увагу на обслуговування міськими приселковими і сільськими радами нацменшостей, що живуть у містах, а також у ненаціональних радах.

10. Всі вищенакреслені заходи, не звязані з точно бюджетно-плановим роковим розпорядком роботи, повинний перевести Уряд УСРР протягом найкоротшого реченця, а ті заходи, що безпосередньо звязані з точно плановим роковим розпорядком, треба здійснити з нового 1927-28 господарського року.

11. Для систематичного вивчення і узагальнення всього радянського будівництва на Україні і всеможливого його поліпшення, X Всеукраїнський З'їзд Рад вважає за потрібне зорганізувати інститут радянського будівництва на Україні і доручає Президії ВУЦВК розробити цю справу.

Харків, 13 квітня 1927 р.

Голова X Всеукраїнського З'їзду Рад Петровський.

Секретар X Всеукраїнського З'їзду Рад Власенко.

Оголошено у „Вістях ВУЦВК“ 14 травня 1927 р., № 108.