Перейти до вмісту

Закон УРСР від 15.11.1939 «Про прийняття Західної України до складу Української РСР»

Матеріал з Вікіджерел
Закон УРСР від 15 листопада 1939 «Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки»
Верховна Рада УРСР
Київ: 1939
Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки
Стенографічний звіт 3 сесії Верховної Ради Української РСР першого скликання, с. 73
ЗАКОН
Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки, заслухавши заяву Повноважної Комісії Народних Зборів Західної України, — постановляє:

1. Вітати всемірно історичну постанову Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1939 року про включення Західної України до складу Радянського Союзу;

2. Прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і воз'єднати тим самим великий український народ в єдиній українській державі;

3. Доручити Президії Верховної Ради УРСР призначити день виборів депутатів у Верховну Раду УРСР від Західної України;

4. Доручити Президії Верховної Ради УРСР визначити адміністративний поділ областей і районів Західної України і, у відповідності з пунктами «в» і «г» статті 19 Конституції УРСР, подати на затвердження Верховної Ради СРСР проект про утворення нових областей та проект розмежування районів і областей між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою.

Голова Президії Верховної Ради УРСР

Секретар Президії Верховної Ради УРСР

м. Київ, 15 листопада 1939 р.

Джерело

[ред.]


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).