Закон УРСР від 15.11.1939 «Про прийняття Західної України до складу Української РСР»
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Закон УРСР від 15 листопада 1939 «Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки» Київ: 1939 Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки |
|
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки, заслухавши заяву Повноважної Комісії Народних Зборів Західної України, — постановляє:
1. Вітати всемірно історичну постанову Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1939 року про включення Західної України до складу Радянського Союзу;
2. Прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і воз'єднати тим самим великий український народ в єдиній українській державі;
3. Доручити Президії Верховної Ради УРСР призначити день виборів депутатів у Верховну Раду УРСР від Західної України;
4. Доручити Президії Верховної Ради УРСР визначити адміністративний поділ областей і районів Західної України і, у відповідності з пунктами «в» і «г» статті 19 Конституції УРСР, подати на затвердження Верховної Ради СРСР проект про утворення нових областей та проект розмежування районів і областей між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою.
Голова Президії Верховної Ради УРСР
Секретар Президії Верховної Ради УРСР
м. Київ, 15 листопада 1939 р.
Джерело[ред.]
- Вісті рад депутатів трудящих УРСР №262 від 16 листопада 1939
Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
