Перейти до вмісту

Зелена Євангелія/Знак дуба

Матеріал з Вікіджерел

ЗНАК ДУБА

 

За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий
безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая.
Привязані до пнів, попутані вітри й бог ляку
столиций, хитрий бог, що все нове обличча має.

Приземні блискавиці — змії сковзаються пнями
слизькими від роси, що молоком холоне в склицю.
Ніч марнотратна нищить надмір форм, як зайві плями
лиш дуб, мов скнара, береже монет зелених листя.

Зоря на промінь сперлась, мов на кий, стоїть над яром,
де борсуком у лігві, зло сховалось і притихло.
Чадять урочища мокравин, цвіль кадить рудим пожаром,
а ніч, як чорний буйвіл, в рогах місяць — шерсти віхоть.

Безумна безліч форм. Багатство, що призначене для мар,
а ввиш пустеля неба — людський ляк і захват, мертве світло,
лиш дуб — рослинний лев, над лісом, гордий і скупий монарх
підводить вранці сонця жезл над марнотратним світом.

9. червня 1936.