[[../|Зимовий вечір]]
Олександр Пушкін
Василь Мисик
- Буря млою небо криє,
- Біле крутячи гноття;
- То, як звір, вона завиє,
- То заплаче, як дитя.
- То над дахом почорнілим
- Куликами зашумить,
- То мандрівником спізнілим
- У віконця задзвенить.
- Хатка в нас мала й похила,
- Завжди темна та сумна.—
- Що ж це ти, бабусю мила,
- Не озвешся край вікна?
- Чи це буря навіжена
- Зойком злим тебе в'ялить,
- Чи під шепіт веретена
- Ти дрімаєш мимохіть?
- Вип'єм, дружко невеселих,
- Бідних юних літ моїх,
- Вип'єм з горя; де ж це келих?
- Може б, сум у серці стих.
- Заспівай же, як синиця
- У морських краях жила,
- Як дівчина до криниці
- Вранці вулицею йшла.
- Буря млою небо криє,
- Біле крутячи гноття;
- То, як звір, вона завиє,
- То заплаче, як дитя.
- Вип'єм, дружко невеселих,
- Бідних юних літ моїх,
- Вип'єм з горя; де ж це келих?
- Може б, сум у серці стих.[1]
- ↑ Василь Мисик. Захід і Схід (1990)
