Зруйнування Січі ( дума )

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Знищення Січі


Ой із за зеленого гаю
Червоноє сонечко зішло ,
Ой із руского краю
Велике військо стоїть .
Червоне сонечко ,
Вже високо стоїть ,
Дивився Батько в оконечко ,
Тай каже : " дітки ,що будем робить ?
Ось перед намі
Ненькине військо стоїть
Отец мабудь за намі
Щоб йшли ,Татар як саранчу гонить "
Ой Батьку ,щось воно не те ,
Чого сі гармати в горло Січу стаят ?
Треба Батьку узріти ,
Чого они од нас хотять .
Ой ! провідали Запорозци .
Що Нечоса Текелу послав ,
Щоб нас і Кошового ,
І всю славну Січ атаковав .
Як діти будем єго встричати .
Чи хлібом і солею ,
Чи війну обявляти ,
Чи іти до него доброю волею .
Одні кажут : не дамо за спасибі Січу ,
Другі кажут : мир лутше всього ,
А ці : нехай нам випалят очи ,
Тай помрем один за другого .
Ніколи ж того не буде ,
Щоб ми отдали Січ даром ;
Пока ще світа сонця ,
Будем биться з козацьким запасом !
Бога бійтеся діти ,
Каже пан отець архімандрит ,
Що ви хочете робити ,
Прокляття буде із ріду в рід .
Ви діти Християни ,
І підимаєте на брата руки ,
Не робите в серцу своїм рани ,
Бо за те будет вам великі муки .
От вам хрест божий ,
На єго надійтеся ,
І совіт мій здається гожий ,
І ні в чем діти не журітеся .
Ну пан отче по твоєму нехай !
Послухаємо тебе Запорозци ,
Бери Петре хліб да сіль ,
І ходім до Текели в гості .
Ну Батьку ! господи допоможи ,
І дай нам добрий час ,
Хліб Батьку положи
І спершу говори за нас .
Бо війною Батьку нічего не учинім ,
Треба доброю волею ;
Ходім на поклон вхилім ,
Та і начнем за діло говорити .
Хліб ,сіль Текелі прийняв ,
І начав нас угощати ,
І як добре підгуляв ,
Та став і до себе прохати .
Ой ! наш Петро Кошовий .
Має звичай свій !
Пішов генерала завивати ,
До себе обіда козацького уживати .
Зів Текелі обід бурлацький ,
Та усе смаковав ,
А після по козацьки ,
Віном ,мідом запівав .
Ой ! пішов Текелі в свою палатку ,
Тай начав мірковати ,
Як єму поступіти для початку ,
І як єму нашу Січ атаковати .
Уже всі наші паланкі ,
В Текеливих руках ,
Уже всі єго палатки ,
В наших січах !
Ой ! прочитав Текелі папір ,
Кошовому ,пісареві від Цариці ,
Треба нам їхати в двір ,
Аж у двір столиці !....
Ой ! почали Козаки думать та гадать ,
Як би Текелу в шору убрать ,
А далі до Текелі пристали ,
Щоб дав білет і велів роботу шукать .
Ой ! рушили Запорожци
До Лами на заробітки ,
Заківалі пятами сіроми ,
Тилько брацьом дали звістки !
Текелі після хоть охладився ,
Запорозцив поминай як звали !
Ой бідний зажурився ,
Що в шори єго убрали .
Ой ! жите наше минулося ,
Жите бурлацькоє !
Коли б оно вернулося ,
Славне жите козацкоє !
Гей ! братці , возміте в руки
Пісочку , та і посійте ;
Ой ! тоди оно вернется ,
Як сей пісочок зійде !