|
НАД ТРУПАМИ.
Ви мужа убили… лежить він в крові…
Я тайни не знаю, за що ви убили…
За що в його чорний гвіздок в голові…
…Він лікарь був добрий… його ви любили…
Я тайни не знаю, за що ви убили…
Хаіме!! ти може… що зле їм зробив?…
Скажи мені, любий, за що тебе вбили?
Ввесь вік ти боровся за волю рабів,
За їх не боявся ні мук, ні могили…
Хаіме! мій милий!! за що тебе вбили?…
…Мовчить… і обличчя у його
За гріх не говоре нічого…
Ви сина убили… лежить він в крові…
Я тайни не знаю, за що ви убили…
За що в його чорний гвіздок в голові…
Він втішний був хлопчик… його ви любили…
Я тайни не знаю, за що ви убили…
Нухіме! ти може, що зле їм зробив?…
Скажі мені, милий! ти-ж маму кохаєш…
Ти-ж так її дуже і завжди любив…
Скажі мені, пташко!… ах, слів ти не знаєш,
Ах, ти тільки „мама“ одно вимовляєш…
......Хто-ж скаже мені, немовлятко?…
Холодний, як крига, твій батько…
|
1906 р.
|
