З журбою радість обнялась… (збірка)/Погасло сонце ласки і тепла…
| ◀ Безсмертники | З журбою радість обнялась… Погасло сонце ласки і тепла… |
На гори високі, на срібло снігів! ▶ |
|
Погасло сонце ласки і тепла,
Побили цвіт квіток моїх морози, —
Не до пісень мені: тремтять на віях сльози,
І туга душу обняла.
Погасло сонце — мрія чарівна,
І я блукаю знов без світла…
Душа моя на мить, на мить одну росквітла
І стала знову, як труна.
1906 р.