З журбою радість обнялась… (збірка)/Полилась по срібній ночі…
| ◀ Зрадила та, що любила… | З журбою радість обнялась… Полилась по срібній ночі… |
Порвалися струни на арфі… ▶ |
|
Полилась по срібній ночі
Срібна пісня соловья…
Защеміла, заболіла
Вся душа моя.
Ой, на-що ти, пісне, льєшся
В згуках чарівних,
На-що мрії викликаєш
Із могил сумних?…
Як квітки, вони повьянуть…
Швидко рік мине,
Як моя невірна мила
Кинула мене.
Пісня-ж льється і чарує,
Дзвоне: „в щаста вірь,
Бо розлито щастя море —
Од землі до зір…
„Кинь по милій сумувати,
Плакати в журбі:
Прийде та, що вік вже буде
Вірною тобі“…