З журбою радість обнялась… (збірка)/Тануть, вьянуть сніги…
| ◀ Чому з тобою ми не хвилі? | З журбою радість обнялась… Тануть, вьянуть сніги… |
Вона ішла… але здавалося мені… ▶ |
|
Тануть,
Вьянуть
Сніги, —
Як крізь хмари летючі
Гляне сонце блескуче,
Усміхнеться в привіті,
Розільється в блакіті.
Тане сніг,
Вьяне сніг,
Гине!
Тане,
Вьяне
Мій сум, —
Як в уяві ти встанеш
І в усмішці ростанеш
І простягнеш через милі
Свої руки сніжно-білі.
Тане сум,
Вьяне сум,
Гине!
1906 р.