З журбою радість обнялась… (збірка)/Ходім відсіль, де радощів немає…
◀ Казка ночі | З журбою радість обнялась… Ходім відсіль, де радощів немає… |
Глянь, мій милий, скільки вроди… ▶ |
|
Ходім відсіль, де радощів немає,
Де все конає в щемках зла…
Ходім туди, де хвилями гуляє
Зелено-срібна ковила.
Ходім туди, де явори високі
Над воду гнуться з берегів,
Де комишам сичать осоки
Серед заквітчаних лугів.
Ходім туди, де пишний дуб з вербою
Не розлучаютсья й на мить…
Де ясень з ніжною журбою
Стрункій березі щось шумить.
Ходім туди, де роси, як перлинки,
Для хмар легких збіра туман,
Де вьються й стелються барвінки
І обгортають рути стан.
Ходім туди, де співи соловйові
Літають в сяєві ночей,
Де вьянуть трави смарагдові,
З квіток не зводючи очей.
Ходім туди, де ніч ясна і ніжна
На зустріч вечеру іде,
Де вся земля, як рай, роскішна
Пахтить, кохає і цвіте.
Ходім відсіль, біжім з ції пустелі,
Тут тільки камені одні,
А там луги, поля веселі,
Ясні озера і гаї!