З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…
| ◀ Божий день — нудьга та зради… | З чужого поля «Не йму я снам, але бува…» (Омулевський) пер.: Павло Грабовський |
Вихром під час непогоди… ▶ |
|
Не йму я снам, але бува:
В химерних мріях серед ночі
Так ярко, живо так сплива
Край незабутній перед очі.
Кругом панує вільний труд,
Бо то вже край — не край загнання,
На віки вічні збувся люд
Години тяжкого конання.
На сни, мовляв, не потурай:
А рад я снам отим без міри,
Бо міцно вірую в свій край,
Як неньці йме дитина віри.