Перейти до вмісту

З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)

Матеріал з Вікіджерел
З чужого поля
Павло Грабовський
Пташка (Плещеєв)
• Для робіт з подібними назвами див. Пташка Київ: «Дніпро», 1985
ПТАШКА

«Пташко різва та співуча,
Ти чого, скажи мені,
Так раненько завітала
В наші сторони сумні?

Засліпили небо хмари,
Тоне сонечко у млі;
Очерет сухий та жовтий
Вітер хилить до землі.


Став і дощик накрапати,
Поливає як з відра;
Скука, холод, глянеш — овсі
Не весною позира».

«Що там сонце, що там небо,
Що незгодоньки оці!
Не зів'ю собі кубельця
В очереті-осоці.

Ні, під стріхою сіроми
Я притулочок знайшла:
Бог мене йому на втіху
Іздалеку посила.

На ніч вернеться він з поля
У хатиноньку нудну,
В тузі ляже на солому, —
Я співать йому почну.

Одну пісеньку про нього
Я з-за моря принесла,
Про нещасних її тільки
Та убогих берегла.

Оповім у ній чимало
Я про дивний інший світ,
Де ні бідних, ні багатих,
Ні нужди, ані клопіт.

Ота пісня тихим миром
В душу змучену війне, —
І з надією на бога
Хлібороб-бідар засне».