З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)

by Павло Грабовський

◀ Лист на Сибір

З чужого поля Павло Грабовський Пташка (Пушкін)

Пташка ▶

Київ: «Дніпро», 1985  Вікідані

ПТАШКА

Божа пташка не зазнає
Ні турботи, ні клопіт,
Що кубельця не звиває
На багацько довгих літ.
 Продрімає ніч на віту;
 Ось і сонечко вгріва:
 Пташка славить прокид світу,
 Голос бога спочува.

По весні, красі природи,
Тепле літечко мине:
Чорних хмар та непогоди
Осінь пізня наявне.
 Людям — сумно; людям — горе
 Пташка в вирій одліта,
 А з весною через море
 Знов до гаю завіта.