З чужого поля (1985)/Ридала ти…

by Павло Грабовський

◀ Вона іде…

З чужого поля Павло Грабовський «Ридала ти…» (Байрон) пер.: Павло Грабовський

З «Чайльд-Гарольда» ▶

Київ: «Дніпро», 1985

Ридала ти: сльоза дрібна
На зір блакитний набігала,
Роса, здавалося, ясна
На землю з неба полягала.

Ти усміхнулася — і враз
Все змерхло перед милим зглядом;
З огнем очей сяйний алмаз
Не міг сперечатися рядом.

Як сонце хмари озаря,
Обливши наскрізь млявим блиском,
Що до́вго в небі не згоря
Під опівнічним пітьми стиском, —
То так усмішка твоя ллє
Проміння в серденько болюче,
Так ясне личенько твоє
Розважить горенько пекуче.