Перейти до вмісту

Книга Лева/Диво

Матеріал з Вікіджерел

ДИВО


Над ранком. Зорі з вовни мряки,
мов злоті ґудзики з плаща,
відпоре день і сімям маку
розсипле соловям в кущах.

В сувоях тиші сплять долини,
де мох задуми й мох імли,
аж скотиться стозерна диня
на лопуховий ранку лист.

Як диню сонця зсуне вітер
на решето ясних долин,
розплющують зіниці квіти
і листя рветься в дальню синь.

А серце, що, незаспокійне,
збагнути хоче все до дна,
тріпочеться і з листям рвійним
до болю прагне дива дня.