Книга Лева/Площа янголів

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ПЛОЩА ЯНГОЛІВ


На площі театральній мармуровий тенор
вже двісті літ співає зорям золотим.
Коли з наказу ночі стануть веретена,
завмерлі ткальні сповиває сивий дим.


Дівчата від станків вертаються додому
і мріють в сласних снах про тенорів палких,
як пестять їх нестямно й миють співом горла
й руді коти зрадливо ласяться до них.


Господар міста — лев, що спить під арсеналом,
підводиться поволі, йде в пустиню площ.
Герої сплять, в домах розпусти ще співають
І бунтарям у тюрмах волю дзвонить дощ.


На площі мідних янголів сповитій в тишу,
коли інкавст червоний розливає тьма,
історик з пєдесталу про минуле пише
і гусяче перо мачає в каламар.