Не жили в братерській згоді
Святославові сини:
Все змагалися за владу,
Все сварилися вони.
Ярополк убив Олега,
Володимир смерти ждав,
Та покликав він Варягів,
Врятувавсь і князем став.
Де тепер розташувались
Холмщина, Галичина,
Там віддавна проживали
Українські племена.
Неспокійно їм жилося,
Дні проходили в боях,
Набігали на їх Чехи
Нападав на їх і Лях.
Та найгіршими катами
Були орди — дикуни.
Як вони людей гнітили,
Як знущалися вони!
І поклявся Володимир,
Що він люто їм помстить,
Що Дулібів і Хорватів
Від недолі захистить.
Що прилучить до Держави
Холмщину, Галичину,
Що збудує Україну
Вільну, дужу і міцну.
І воює Володимир,
І щастить йому війна,
І злились в одну родину
Українські племена.
|
