Кобзарь (1876)/Том 1/Буває, иноді старий

Кобзарь. Том 1
Тарас Шевченко
Буває, иноді старий

Буває, иноді старий,
Не знає сам чого, зрадіє,
Неначе стане молодий
І заспіває, як уміє.
І стане ясно перед ним
Надія ангелом святим
І зоря, молодость ёго,
Витає весело над ним.
Що ж се зробилося з старим,
Чого зрадів оце? Того,
Що, бачите, старий подумав
Добро якесь комусь зробить.
А що ж як зробить! Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить:
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.
От-так, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі як на те
Зелена травка поросте.