Кобзарь (1876)/Том 1/В Путивлі-граді в-ранці рано

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кобзарь. Том 1
Тарас Шевченко
В Путивлі-граді в-ранці рано
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

В Путивлі-граді в-ранці рано
Сумує, плаче Ярославна: [1]
„Полечу, рече, зозулею
По-над Дунаєм, полечу!
Рукав бебряний омочу
В ріці Каялі, і омию
На княжому дебелім тілі [2]
Глибокиї на ладо рани.“ —

І плаче, плаче Ярославна
В Путивлі городі, й рече:

„Вітрило-вітре, господине!
На-що ти вієши, несеш
На легкому крилі своєму
Хановські стріли?“ [3]
14 Сентября 1860. С. Петербургъ.




  1. Незримо плаче Ярославна...
  2. На княжім твердім тому тілі
    Засохшу кров, і обітру
    Глибокиї запеклі рани...
  3. Хановські стріли на моє
    Єдине ладо й ёго вої. (Вар. з власного рукопису Шевченка.)