Кобзарь (1876)/Том 1/Ой люлі, люлі!

Матеріал з Вікіджерел


Ой люлі, люлі, моя дитино,
 В день і в ночі...
Пійдеш, мій сину, по Україні,
 Нас кленучи.
Сину мій, сину! не клени тата,
 Не помьяни.
Мене, прокляту, я — твоя мати, —
 Мене клени...
Мене не стане, — не йди між люде,
 Іди ти в гай:
Гай не спитає й бачить не буде...
 Там і гуляй.
Найдеш у гаї тую калину,
 То пригорнись...
Бо я любила, моя дитино,
 Її колись.
Як пійдеш в села, у тиї хати,
 То не журись;
А як побачиш з дітками матір,
 То — не дивись!


Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Кобзарь_(1876)/Том_1/Ой_люлі,_люлі!&oldid=83302