Кобзарь (1876)/Том 1/Ой чого ти почорніло
Зовнішній вигляд
< Кобзарь (1876) | Том 1
◀ Козацька доля | Кобзарь. Том 1 Ой чого ти почорніло |
У неділеньку у святую ▶ |
|
Ой чого ти почорніло,
3еленеє поле?
— Почорніло я від крови
За вольную волю.
Круг містечка Берестечка,
На чотирі милі,
Мене славні Запорозці
Своїм трупом вкрили.
Та ще мене гайворони
Укрили з півночі...
Клюють очі козацькиї,
А трупу — не хочуть.
Почорніло я, зелене,
Та за вашу волю...
Я знов буду зеленіти,
А ви вже ніколи
Не вернетеся на волю... [1]
Будете орати
Мене з-тиха, та орючи
Долю проклинати...
- ↑ Не вирветеся на волю,
Будете орати,
Та орючи у кайданах
Долю проклинати. (Перш. рукоп.)