Кобзарь (1876)/Том 1/По улиці вітер віє
< Кобзарь (1876) | Том 1
| ◀ Удовиця | Кобзарь. Том 1 По улиці вітер віє |
На велик-день на соломі ▶ |
|
|
По улиці вітер віє
Та сніг замітає.
По улиці по-під-тинню
Вдова шкандибає —
Під дзвіницю сердешная
Руки простягати
До тих самих, до багатих,
Що енна в салдати
Позаторік заголили...
А думала жити, —
Хоч на старість у невістки
В добрі одпочити...
Не довелось! Виблагала
Тую копійчину... [1]
Та Пречистій поставила
Свічечку за сина.
- ↑ Шага у скупого
Та Пречистій поставила
Свічечку... За кого?
За кого ти бьєш поклони?
— »3а сина, за сина!
За Ивана єдиного,
За мою дитину!« (Вар. по першому рукопису.)