Кобзарь (1876)/Том 1/Туман, туман долиною
< Кобзарь (1876) | Том 1
| ◀ У перетику ходила | Кобзарь. Том 1 Туман, туман долиною |
Із-за гаю сонце сходить ▶ |
|
|
Туман, туман долиною —
Добре жити з родиною;
А ще лучче за горою
З дружиною молодою.
Ой пійду я темним гаєм —
Дружиноньки пошукаю.
„Де ти? де ти? озовися!
Прийди, серце, пригорнися!
Нумо, серце, лицятися
Та поїдем вінчатися.
Щоб не знали батько й мати,
Де ми будем ночувати.“
Бодай були не кохались!
Легше було б самій жити,
Як з тобою в світі битись.