Кобзарь (1876)/Том 2/Моя ти любо! мій ти друже!
< Кобзарь (1876) | Том 2
| ◀ Світе ясний! Світе тихий! | Кобзарь. Том 2 Моя ти любо! мій ти друже! |
І Архимед, і Галилей ▶ |
|
|
Ликері
на памьять 5 Августа 1860.
Моя ти любо! мій ти друже!
Не ймуть нам віри без хреста,
Не ймуть нам віри без попа.
Раби, невільникі недужі!
Заснули, мов свиня в калюжі,
В своїй неволі! Мій ти друже,
Моя ти любо! Не хрестись,
І не кленись, і не молись
Нікому в світі! Збрешуть люде,
І Византийський Саваоф
Одурить! Не одурить Бог,
Карать і миловать не буде:
Ми не раби ёго — ми люде!
Моя ти любо! усміхнись,
І вольную святую душу,
І руку вольную, мій друже,
Подай мені. То перейти
І він поможе нам калюжу,
Поможе й лихо донести,
І поховать лихе-дебеле
В хатині тихій і веселій.
5 Августа. Стрѣльна.