Піснь 17.
О предвічний Боже! Хто виречи може
Устами
Твоэ упокоренэ і Твоэ народженэ
Між нами?
Ти недостижимий і неодержимий
Явив ся,
Родив эсь ся від жени і в убогі пелени
Повив ся.
Ти в небесіх царствуэш, Ти житэ нам даруэш,
Ти Творець,
Пречистої Дівиці, нескверноі Ягниці
Младенець.
Тобі всі Ангели і всі Архангели
Сьпівають,
Тебе славні три царі, Тебе і пастирі
Витають.
Злато, ладан, смирну як царю всемірну
Віддають,
А пастирі ягнятко: “Прийми від нас Дитятко!”
Взивають.
Тебе від Эссея виділа Юдея
У вірі;
Ми видим явленого і в тілі родженого
У мірі.
Сьпіваймо піснь нову Тобі Богу-Славу
Гарно враз,
А ти поблагослови і до неба приведи
Усіх нас!
|
