Піснь 20.
Христос родив ся, Бог воплотив ся
У вефлеэмській яскини!
В стайні убогій, нищеті многій
Радість велика всім нині:
Ангели співають, честь Эму віддають
Богу і Творцю своэму;
Ликуй, чоловіче, з рождества того,
Христос бо від ада спасе душ много
І від неволі вражоі.
Марія чиста, родивши Христа,
В яслах зложила на сіні;
Не розуміэ, що ся то діэ,
Бог помістив ся в хлівині?!
Пелени готуэ, солодко цілуэ
Возлюбленого Младенца.
«Яким же Ти чудом в мені вмістив ся.
В дівстві без болізни, Чадо родив ся?
Радости моя бозмірна!»
А Йосиф тоэ чудо сьвятоэ
Видячи, сьвятий хранитель.
На самім сіні, на острім зимні,
Як люто терпить Сотворитель:
Від зимна хоронить, худобу приводит,
Щоб огрівали дишучи.
Худібка же волю эго сповняэ,
Перед Ним коліна своі згинаэ,
Творця пізнавши своэго.
Пастирям вісти тіі обвістив
Ангел, як пасли у ночи;
Проте утішно в Вефлеэм спішно
Біжать, як тілько ім мочи;
Радість взивають, дарунки дають
Які лиш мали, Владиці:
Радуй ся, Пастирю, з неба зісланий
В убогім вертепі нам показаний,
Задля заблудших прийшовший
Здалека царі ідуть со дари
Від сходу до Вефлеэму;
Ладан і злато і смирно надто
Приготовані суть Эму;
Туди ся зближають, Ірода питають:
Де народив ся цар слави?
Зьвізда бо нам ясна Того явила.
Котрого Пречиста Діва повила,
Пожаданого Месію.
Як в стайні стали, дари віддали,
І честь з поклоном Цареви,
Богу сьвятому і эдиному
Всеі твари Господеви.
Ангел ся показав, у сеі путь ім вказав
До землі сноэй відійти;
Радують ся вельми з посольства сего.
Се бо вони найшли Царя своэго.
Ірода злого минули.
А ми, що вірим, Христу честь даэм,
Всі разом пісні сьпіваймо,
Весело, мило, радо і щиро
Славу і поклін віддаймо.
Радість всім велика, Бого-чоловіка
Чистая Діва зродила;
Зродила усеі твари Первенця.
Правдивого Бога в виді Младенця.
На вічне щастэ всіх вірних.
|
