Коляди і щедрівки (1919)/Коляди і щедрівки чисто народні/Коляди за столом

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє
з додатком коляд чисто народних 

Коляди і щедрівки чисто народні
Коляди за столом
Торонто: «Славонія», 1919
Коляди за столом.

Коли запросять колядників за стіл, то
помолившись Богу сідають і колядують
одну з сих коляд, котра на той
час до ладу припадаэ.

 
Піснь 1.

Гей, добрий вечер, тисовий столе,
тисовий столе, славний соборе.
Ой пише, пише сам цісар Риму,
Скликаэ народ ло Вефлеэму.
До Вефлеэму люди лічити,
Люди лічити, даниин садити.
А в Вефлеэмі темназ нічка.
Пречиста Діва туди пішла.
В Вефлеэм пішла, містом ходила
У всіх ся Жидів на ніч просила.
Невірні Жиди нічліг не дали,
Пречисту Діву з міста прогнали.
Прогнали вони її в чистоэ поле,
“Гей, Боже, Боже, ніжки мя боля!
Ніжки мя боля, мороз стинаэ,
Ой повертаю в вівчарську стаю.
Ой стая, стая, славная стала,
Славная стала. Христа нам дала.
У жолубочку сіна вязочка.
Сіна вязочка від морозочка.

Гей, тани, тани, білий морозе:
У жолубочку Христос, Син Божий!
А коло Христа кінь з воликом став,
Кінь з воликом став просити Христа:
“Ой Христе, Христе, вроди нам сінце.
Вроди нам сінце, зелене винце!
Зелене винцо, яру пшеницю,
Яру пшеницю, всяку пашницю,
Гей, роди сінце волам рогатим,
Воли рогаті газдам богатим.
Зелене вино людям на закін,
Яру пшеницю в церкву на престіл”.
Всім господарям щастя, здоровля,
Щастя, здоровля, щей вечер добрий
3 господиночков, всев челядочков!
А в колядочку хоть меду бочку!
Всім господарям щастя, здоровля,
Щастя, здоровля, пробуток добрий!
Всім господарям, державним панам.
Державним панам, духовним отцям!
Аби ся мали, як земля мая,
Як земля мая, Пречиста в раю,
Що Христа носить, щей Бога просить
Усему сьвіту з води і з роси.
Гей, дай Боже!


 
Піснь 2.

Ой сів сам Христос тай вечеряти.
Входить до Него Божая Мати:
“Ой дай ми, Сину, від пекла ключі,
Повипускати всі грішні душі”
“Ой на-ж ти, мамо від пекла ключі,
Повипускати всі грішні душі.
Лиш одну душу ба й не пускати,
Що зневажала вітця тай мати,
Що зневажала, словом вкорила,
Словом вкорила, судом всудила,
Щей другу душу ба й не пускати,
Що не приймала бідного в хату,
Що не приймала, не приоділа,
Нікому добра не приобріла.
Ще й трету душу ба й не пускати,
Що йшла фалшивим свідком свідчити
Тим тром на віки в пеклі горіти,
В пеклі горіти, в смолах кипіти”,