Конституція Великої Японської Імперії

Матеріал з Вікіджерел
Конституція Великої Японської Імперії
Проголошена:
11 лютого 1889 року (22 року Мейдзі)
Набрала чинності:
29 листопада 1890 року (23 року Мейдзі)
Скасована:
2 травня 1947 року (22 року Сьова)

大日本帝国憲法

КОНСТИТУЦІЯ ВЕЛИКОЇ ЯПОНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ


Японською Українською

告文 / Присяга[ред.]

皇朕レ謹ミ畏ミ
皇祖
皇宗ノ神霊ニ誥ケ白サク皇朕レ天壌無窮ノ宏謨ニ循ヒ惟神ノ宝祚ヲ承継シ旧図ヲ保持シテ敢テ失墜スルコト
無シ顧ミルニ世局ノ進運ニ膺リ人文ノ発達ニ随ヒ宜ク
皇祖
皇宗ノ遺訓ヲ明徴ニシ典憲ヲ成立シ条章ヲ昭示シ内ハ以テ子孫ノ率由スル所ト為シ外ハ以テ臣民翼賛ノ道ヲ広メ永遠ニ遵行セシメ益々国家ノ丕基ヲ鞏固ニシ八洲民生ノ慶福ヲ増進スヘシ茲ニ皇室典範及憲法ヲ制定ス
Я, Імператор[1], шанобливо і покірно присягаюся перед божественними духами Засновників і Пращурів Імператорського Дому, що у відповідності до великого задуму вічного співіснування Землі і Неба, продовжуватиму обіймати Божественний Престол, зберігатиму старовину, і ніколи не приспускатимусь помилок. Беручи до уваги прогресивні тенденції у світі і слідуючи розвитку цивілізації, я прояснюю заповідні повчання Засновників і Пращурів Імператорського Дому і встановлюю основний закон, виражений у статтях і розділах, аби був нашим нащадкам мірилом і дороговказом, а також розширяв можливості підданим доомогати мені і діяв вічно.


Примітки[ред.]

  1. Японський займенник тін (朕) — «я», вживається лише Імператорами.

Джерела[ред.]