Перейти до вмісту

Коран (Якубович)/Сура 32

Матеріал з Вікіджерел
Коран
Переклад смислів українською мовою 

пер.: Михайла Якубовича

Сура 32. Ас-Саджда (Земний уклін)
• Інші версії цієї роботи див. Сура 32 2017
СУРА 32. АС-САДЖДА
(ЗЕМНИЙ УКЛІН)
 
Ім'ям Аллага Милостивого, Милосердного!

1. Аліф. Лям. Мім.

2. Писання, зіслане — безсумнівно — від Господа світів!

3. Чи вони говорять: «Він вигадав його!»? Та ж ні, це — істина від Господа твого, щоб ти застерігав людей, до яких раніше за тебе не приходив застерігач. Можливо, вони підуть прямим шляхом!

4. Аллаг — Той, Хто створив небеса, землю і те, що між ними, за шість днів, а потім утвердився на троні. Немає у вас, крім Нього, ні покровителя, ні заступника! Невже ви не замислитеся?

5. Він керує всіма подіями з неба до землі, а потім вони сходять до Нього протягом дня, який триває тисячу років за вашою лічбою.

6. Такий Той, Хто знає потаємне й відкрите, Всемогутній, Милосердний,

7. Який створив кожну річ якнайкраще й почав творити людину з глини;

8. створив її нащадків із краплі жалюгідної рідини,

9. а потім розмірив [людину] та вдихнув у неї від Нашого Духу. Він дарував вам слух, зір і серця. Мало ж ви дякуєте!

10. Вони запитують: «Невже, коли ми загубимось у землі, то постанемо в новому творінні?» Та ж ні, не вірують вони в зустріч зі своїм Господом![1]

11. Скажи: «Вас забере ангел смерті, який має над вами опіку. А потім вас повернуть до вашого Господа!»

12. Якби ж ти бачив, як грішники схилять голови перед своїм Господом: «Господи наш! Ми побачили й почули. Поверни нас і ми будемо робити добро! Воістину, тепер ми впевнені!»

13. Якби Ми побажали, то вказали б кожній душі прямий шлях, але справдиться слово Моє: «Я неодмінно наповню геєну джинами й людьми — усіма!»

14. Скуштуйте за те, що ви забули про свою зустріч із цим вашим Днем. Воістину, і Ми забули вас! Скуштуйте вічної кари — за те, що робили ви!

15. Віруючі в Наші знамення — тільки ті, які, коли їм про них згадують, падають ниць, прославляють хвалою свого Господа й не вивищуються!

16. Вони підводяться зі своїх лож, щоб кликати Господа свого зі страхом і надією, жертвуючи те, чим Ми наділили їх!

17. Жодна душа не знає, яка насолода очей прихована для них за те, що вони робили!

18. Невже віруючий такий самий, як і нечестивець? Ні, не рівні вони між собою!

19. Для тих, які увірували й робили добро, сади раю стануть гостинним притулком — за те, що робили вони!

20. А притулком для нечестивців буде вогонь. Щоразу, коли вони бажатимуть вийти звідти, їх повертатимуть. Скажуть їм: «Скуштуйте вогняної кари, яку ви вважали брехнею!»

21. Окрім великої кари, Ми дамо їм спробувати й кару малу — можливо, вони повернуться![2]

22. Хто ж несправедливіший за того, кому нагадали про знамення Нашого Господа, а він відвернувся від них? Воістину, Ми помстимося грішникам!

23. Ми дарували Мусі Писання, тож не май сумніву щодо зустрічі з Ним! І Ми зробили його дороговказом для синів Ісраїля![3]

24. Ми поставили серед них провідників, які за наказом Нашим вели інших прямим шляхом — за те, що ті були терплячими та впевненими в Наших знаменнях!

25. Воістину, в День Воскресіння твій Господь розсудить між ними в тому, про що вони сперечалися.

26. Невже не вказало їм прямого шляху те, скільки поколінь Ми знищили раніше — а вони ходять по їхніх житлах! Воістину, в цьому — знамення! То невже вони не прислухаються?

27. Невже вони не бачать, що Ми проливаємо воду на суху землю й виводимо нею посіви, які їсть і ваша худоба, і ви? Невже вони не поглянуть?

28. Вони скажуть: «Коли ж прийде той Суд, якщо ви правдиві?»

29. Скажи: «У День Суду невіруючим не принесе користі віра їхня, і не буде їм відстрочки!»[4]

30. Відвернися від них і чекай, адже чекають і вони!

——————

  1. «Загубимось у землі» — тобто поховані тіла розкладуться й зникнуть (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).
  2. «Мала кара» — лиха, яких люди зазнають у земному житті (ібн Касір з посиланням на ібн Аббаса та інших тлумачів).
  3. «Щодо зустрічі з Ним» — згідно з деякими тлумаченнями, займенник «ним» у цьому аяті стосується Муси (мир йому!). Тоді варіант перекладу буде таким: «щодо зустрічі з ним», яка відбулася, згідно з коментарями, під час «нічної подорожі».
  4. «Суд» (« аль-фатх») - досл. «перемога». Згідно з тлумаченням ібн Касіра йдеться про час, коли невіруючі зазнають кари та гніву Аллага як у земному, так і в наступному житті.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.