Коран (Якубович)/Сура 36
| ◀ Сура 35 | Коран Переклад смислів українською мовою пер.: Михайла Якубовича Сура 36. Йа. Сін. |
Сура 37 ▶ |
|
1. Йа. Сін.
2. Клянуся мудрим Кораном!
3. Воістину, ти — один із посланців,
4. який тримається прямого шляху!
5. Зіслано його Всемогутнім, Милосердним,
6. щоб ти застерігав людей, батьків яких не застерігали, й вони стали невігласами.
7. Уже справдилося слово над більшістю з них; не увірували вони!
8. Воістину, на їхні шиї Ми наклали кайдани аж до підборіддя; їхні голови задерті!
9. Ми встановили перепону попереду них і встановили перепону позаду; Ми накрили їх і вони не бачать!
10. Байдуже для них, застерігав ти їх чи не застерігав — вони не увірують.
11. Ти можеш застерегти тільки того, хто йде за нагадуванням і потаємно боїться Милостивого. Сповісти йому добру звістку про прощення й щедру винагороду!
12. Воістину, Ми оживляємо померлих і записуємо їхні вчинки й те, що вони лишили по собі. Кожну річ Ми порахували у Ясній Книзі![1]
13. Розкажи їм притчу про жителів селища, до якого прийшли посланці.
14. Ми відіслали туди двох, але їх визнали брехунами, і Ми підсилили їх третім. Вони сказали: «Воістину, ми — посланці до вас!»15. Ті відповіли: «Ви такі самі люди, як і ми. Милостивий нічого не відсилав, а ви — лише брехуни!»
16. Вони сказали: «Господь наш знає, що ми — посланці до вас.
17. І ми повинні тільки передати ясне одкровення».
18. Ті сказали: «Ми бачимо у вас поганий знак! Якщо ви не припините, то ми неодмінно вас каменуємо, й вас торкнеться болісна кара від нас!»
19. Вони сказали: «Знак ваших нещасть обернеться проти вас самих! Вас лише застерігають! Та ж ні, ви — злочинний народ!»
20. З околиць міста прибіг, поспішаючи, чоловік і сказав: «О люди! Йдіть за посланцями!
21. Йдіть за тими, хто не просить у вас винагороди та перебуває на прямому шляху!
22. Чого б мені не поклонятися Тому, Хто створив Мене й до Кого ви повернетесь?
23. Невже я братиму собі замість Нього інших богів? Якщо Милостивий побажає заподіяти мені шкоду, то їхнє заступництво ніяк не допоможе мені, й вони не врятують мене!
24. Інакше я потраплю в явну оману!
25. Воістину, я увірував у вашого Господа! Тож послухайте мене!»
26. Йому сказали: «Увійди до раю!» Він сказав: «О, якби мій народ тільки знав,
27. за що мій Господь простив мене й зробив мене одним із пошанованих!»[2]
28. Після нього Ми не вислали проти його народу ніякого війська й не збиралися відсилати!
29. Був тільки один крик — і ось, усі вони згасли!
30. Лихо ж рабам! Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього!
31. Невже вони не знають, скільки поколінь раніше за них Ми знищили й що вони не повернуться?
32. Воістину, всі вони постануть перед Нами!
33. Знамення для них — мертва земля, яку Ми оживляємо та виводимо звідти зерно, яким вони харчуються.
34. Ми створили там сади з пальм і винограду; за Нашою волею там з’явилися джерела,
35. щоб вони мали їжу з їхніх плодів і те, що приготували своїми руками. Невже вони не будуть вдячними?
36. Преславний Аллаг, Який створив парами все, що зрощує земля, їх самих і те, про що вони не знають!
37. Знамення для них — ніч, від якої Ми віддаляємо день, і вони опиняються в темряві!
38. Сонце плине до свого постійного місця. Так визначив Всемогутній, Всезнаючий!
39. Ми визначили для місяця стани, доки він не стає наче стара пальмова гілка.
40. Сонце не повинно наздоганяти місяць, а ніч не повинна випереджати день. Усі вони плинуть небосхилом.
41. Знамення для них — те, що Ми несли їхніх нащадків у переповненому ковчегу.
42. Ми створили для них за його подобою те, в що вони сідають.
43. Якщо Ми побажаємо, то втопимо їх. Не буде в них рятівника. Вони врятуються
44. тільки завдяки Нашій милості та можливості користуватися благами до певного часу.
45. Коли їм говорять: «Бійтеся того, що перед вами, й того, що позаду вас; можливо, вас помилують», — [вони не відповідають].
46. Яке б зі знамень Господа твого до них не приходило, вони від цього відвертаються! 47. Коли їм говорять: «Жертвуйте з того, чим наділив вас Аллаг!» — то ті, які не увірували, говорять тим, які увірували: «Невже ми будемо годувати того, кого Аллаг нагодував би Сам, якби побажав? Воістину, ви перебуваєте в явній омані!»
48. Вони говорять: «Коли ж прийде обіцяне, якщо ви правдиві?»
49. Вони можуть чекати тільки крику, який вразить їх, коли вони будуть сперечатися!
50. Вони не зможуть ні лишити заповіту, ні повернутися до своїх родин.
51. Щойно засурмлять у ріг, вони поспішатимуть із могил до свого Господа!
52. Вони скажуть: «Горе нам! Хто підняв нас із місць, де ми спали? Це ж те, що обіцяв Милостивий! Посланці говорили правду!»
53. Буде тільки єдиний крик і всі вони постануть перед Нами!
54. Того Дня жодну душу не буде скривджено, а вам відплатять тільки за те, що ви робили!
55. Воістину, сьогодні жителі раю поринуть у втіхи.
56. Вони лежатимуть у затінку зі своїми дружинами на оздоблених ложах.
57. Там вони матимуть фрукти і все, чого попросять!
58. «Мир!» — таким буде слово Милосердного Господа!
59. «Відійдіть сьогодні, грішники!
60. Хіба Я не заповідав вам, о сини Адама, щоб ви не поклонялися шайтану, адже він для вас явний ворог,
61. а поклонялися Мені? Це — прямий шлях!
62. Він уже збив зі шляху багатьох із вас. Невже ви не розумієте?
63. Ось геєна, яку й було обіцяно вам!
64. Увійдіть сьогодні туди — за те, що ви були невіруючими!»
65. Того Дня Ми запечатаємо їхні вуста. З Нами говоритимуть їхні руки, а їхні ноги будуть свідчити про те, що вони робили!
66. Якщо Ми побажаємо, то заберемо їхні очі, й вони кинуться до шляху. Та як вони зможуть бачити?
67. Якщо Ми побажаємо, то змінимо їх на місці. Вони не зможуть ні рушити вперед, ні повернутись назад.
68. Кому Ми подовжуємо життя, тому вкладаємо в єство протилежність. Невже ви не розумієте?[3]
69. Ми не вчили його поезії, і не личить йому це робити. Це тільки нагадування і ясний Коран,
70. щоб він застерігав тих, хто живий, і щоб справдилося слово щодо невіруючих!
71. Невже вони не бачать, що зі створеного Нашими руками Ми зробили для них худобу, якою вони володіють?
72. Ми підкорили їм [тварин]: на деяких вони подорожують, а з інших мають їжу.
73. Вони приносять їм користь і дають поживу. Невже вони не будуть вдячні?
74. Замість Аллага вони поклоняються іншим богам, сподіваючись на допомогу від них.
75. Ті неспроможні допомогти, але ж ці складають готове до бою військо![4]
76. Нехай не засмучують тебе їхні слова. Воістину, Ми знаємо те, що вони приховують і що відкривають!77. Невже людина не бачить, що Ми створили її з краплі сімені? Проте вона відкрито сперечається!
78. Вона наводить Нам притчі, а сама забуває про своє створення. Вона говорить: «Хто оживить кістки, які зітліли?»
79. Скажи: «Оживить Той, Хто створив їх уперше! А Він знає про кожне творіння!
80. Той, Хто дав вам вогонь із зеленого дерева, від якого ви розпалюєте вогнище!»
81. Невже Той, Хто створив небеса й землю, не зможе створити подібного до них? Та ж ні! Він — Творець, Знаючий!
82. Коли Він воліє чогось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є!
83. Преславний Той, у Чиїй руці перебуває влада над кожною річчю! До Нього ви повернетесь!
——————
- ↑ «Ясна Книга» («імамі мубін») — «Захищена Скрижаль» (за аль-Багаві та ібн Касіром).
- ↑ Як свідчать тлумачі, цей віруючий чоловік був убитий своїм народом.
- ↑ «Повертаємо в слабкість після сили, в бадьорість після немочі» (ібн Касір).
- ↑ Як зазначає ат-Табарі, йдеться про те, що багатобожники готові битися заради збереження своїх ідолів. Існує інший варіант тлумачення (див. переказ від Муджагіда в тафсірі ібн Касіра): ідолів буде зібрано в День Воскресіння як військо проти багатобожників.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.