Коран (Якубович)/Сура 41
| ◀ Сура 40 | Коран Переклад смислів українською мовою пер.: Михайла Якубовича Сура 41. Фуссилят (Пояснені) |
Сура 42 ▶ |
|
1. Ха. Мім.
2. Зіслане від Милостивого, Милосердного,
3. Писання, знамення якого пояснені у вигляді арабського Корану — для людей, наділених знанням;
4. добра звістка й пересторога; але ж більшість із них відвертається й не слухає!
5. Вони говорять: «Серця наші закриті для того, до чого ти нас закликаєш, вуха наші глухі, а між нами й тобою — завіса! Дій, але й ми будемо діяти!»
6. Скажи: «Я — людина, така сама, як і ви. Мені тільки відкрито, що ваш Бог — Бог Єдиний! Ідіть до Нього прямим шляхом і просіть у Нього прощення! Горе багатобожникам,
7. які не дають закяту й не вірують у наступне життя!»
8. Воістину, тих, які увірували й робили добро, чекає невичерпна винагорода!
9. Скажи: «Невже ви не віруєте в Того, Хто створив землю за два дні, й додаєте Йому рівних? Але ж Він — Господь світів!
10. Він поставив над нею міцні гори, благословив її та розподілив засоби для прожиття — за чотири повних дні, для тих, хто цього потребує!»[1]
11. Потім Він повернувся до неба — а воно було димом — і сказав йому та землі: «Прийдіть — добровільно чи примусово!» Вони сказали: «Ми прийдемо добровільно!»
12. Він завершив сім небес за два дні й відкрив кожному з них його обов’язок. Ми прикрасили нижнє небо світилами, й вони захищають його. Так визначив Всемогутній, Всезнаючий!
13. Якщо вони відвернуться, то скажи: «Я застерігаю вас від загибелі, подібної до загибелі адитів і самудитів!»14. Посланці приходили до них у різні часи: «Не поклоняйтеся нікому, крім Аллага!» Але ті говорили: «Якби наш Господь побажав, то зіслав би ангелів. Воістину, ми не віруємо в те, з чим вас відіслано!»[2]
15. Адити вивищувалися на землі без жодного права на це й говорили: «Чи є хтось могутніший за нас?» Невже вони на бачили, що Аллаг — Той, Хто створив їх, могутніший за них! Але вони заперечували Наші знамення!
16. Ми наслали на них у нещасливі дні холодний вітер, щоб вони скуштували ганебної кари в земному житті. Але в наступному житті кара буде ще ганебніша! І не буде їм помічників!
17. Самудитам Ми вказали прямий шлях, але вони замість прямого шляху обрали сліпоту. їх спіткала загибель та принизлива кара за те, що вони собі здобували!
18. Ми врятували тих, які увірували й були богобоязливі!
19. Того Дня, коли ворогів Аллага зберуть перед вогнем, їх підганятимуть.
20. А коли вони прийдуть туди, то їхній слух, погляди й шкіра будуть свідчити проти них про те, що робили вони!
21. Вони скажуть своїй шкірі: «Чому ти свідчиш проти нас?» А вона скаже: «Нам дарував мову Аллаг, Який дарує мову кожній речі». Він створив вас уперше й до Нього ви повернетесь!
22. Ви не закривалися від свідчень вашого слуху, ваших поглядів і вашої шкіри. Але ви думали, що Аллаг не знає про більшість ваших вчинків!
23. Здогадки, які ви робили про вашого Господа, призвели вас до загибелі. Ви стали одними з тих, хто зазнає втрат!
24. Навіть якщо вони будуть терпіти, їхнім притулком однаково буде вогонь. Навіть якщо вони проситимуть ласки, до них не будуть ласкаві!
25. Ми приставили до них товаришів, які прикрасили їм те, що перед ними, й те, що буде після них. Слово справдилося над ними, як справдилося над попередніми народами — джинами й людьми. Вони зазнали втрат!
26. Ті, які не увірували, говорять: «Не слухайте цей Коран, а щось говоріть — можливо, ви переможете!»[3]
27. Тим, які не увірували, Ми дамо скуштувати суворої кари й неодмінно винагородимо їх за найгірше з того, що вони робили!
28. Така відплата ворогам Аллага — вогонь! Там буде їхня вічна обитель — винагорода за те, що вони заперечували Наші знамення!
29. Ті, які не вірують, скажуть: «Господи наш! Покажи нам тих джинів і людей, які збили нас зі шляху, ми скинемо їх собі під ноги, щоб вони були одними з найнижчих!»
30. Воістину, до тих, які говорять: «Господь наш — Аллаг!» — а потім ідуть прямим шляхом, [перед смертю] сходять ангели: «Не бійтеся, не сумуйте й радійте від звістки про рай, який вам обіцяно!
31. Ми — ваші покровителі в житті земному й наступному! Там на вас чекатиме все те, чого самі побажаєте, чекатиме все те, чого попросите —
32. наділ від Прощаючого й Милосердного!»33. Чиї слова прекрасніші за слова того, хто закликає до Аллага, робить добро й говорить: «Воістину, я — один із відданих Йому»?
34. Не рівні між собою добро та зло. Відштовхни зло чимось добрим, і тоді той, із ким ти ворогував, стане для тебе наче близький друг.
35. Цього досягнуть тільки ті, які мають терпіння, досягнуть тільки ті, які наділені великим щастям![4]
36. А якщо шайтан спонукатиме тебе до чогось, то шукай захисту в Аллага. Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий!
37. Серед Його знамень — ніч і день, сонце й місяць. Не падайте додолу перед сонцем і місяцем, а падайте додолу перед Аллагом, Який створив їх, якщо ви поклоняєтесь Йому!
38. А якщо вони гордуватимуть цим, то ті, які поряд із твоїм Господом, прославляють Його і вдень, і вночі — і не втомлюються!
39. Серед Його знамень — те, що ти бачиш землю сухою, а коли Ми посилаємо на неї воду, вона починає рухатись і збільшуватись. Воістину, Той, Хто оживив її, неодмінно оживить і померлих! Воістину, Він спроможний на кожну річ!
40. Воістину, ті, які не визнають Наших знамень, не сховаються від Нас! Хто кращий: той, кого вкинуть у вогонь, чи той, хто в День Воскресіння матиме безпеку? Робіть, що побажаєте! Воістину, Він бачить те, що ви робите!
41. Воістину, ті, які не увірували в нагадування, коли воно прийшло до них, [будуть покарані за своє невір’я], адже це — Могутнє Писання![5]
42. Брехня не підбереться до нього ні спереду, ні ззаду. Його зіслано від Мудрого, Хвалимого!
43. Тобі скажуть тільки те, що вже говорили посланцям раніше за тебе. Воістину, твій Господь — Володар прощення й Володар болісної кари!
44. Якби Ми зробили це [Писання] Кораном чужою мовою, то вони б запитали: «Чому не пояснені його знамення? Як це: воно — чужою мовою, а він — араб?» Скажи: «Це — прямий шлях і зцілення для тих, які увірували! А вуха тих, які не увірували, вражені глухотою, і вони сліпі до нього. Таких кличуть наче з далекого місця!»
45. Ми дарували Мусі Писання, а вони почали сперечатися про нього. Якби не попереднє слово Господа твого, то між ними вже б розсудили! Але вони мають глибокі сумніви про це![6]
46. Хто робить добро, робить це для себе самого, а хто робить зло, робить це проти себе самого. А Господь твій не чинить із рабами несправедливо!
47. Йому належить знання про Час. Жоден плід не виходить із зав’язі, жодна жінка не вагітніє та не народжує, щоб Він про це не знав! У той День, коли Він запитає в них: «Де ж ваші спільники?» — вони скажуть: «Ми сказали Тобі, що серед нас не буде жодного свідка цьому!»[7]48. Адже залишать їх ті, кого раніше вони кликали, і вони здогадаються, що не зможуть
утекти!
49. Людина не втомлюється просити про добро, але, якщо її торкнеться зло, вона впадає в розпач та відчай!
50. Якщо Ми дамо їй спробувати милості після лиха, яке торкнулося її, то вона неодмінно скаже: «Це — для мене! Я не думаю, що настане Час. Але якщо мене повернуть до мого Господа, то біля Нього мене чекатиме щось найкраще!» Ми сповістимо невіруючих про те, що вони робили, а також дамо їм скуштувати суворої кари!
51. Коли Ми даруємо людині благо, то вона відвертається і віддаляється. А коли її торкається зло, то вона промовляє довгі молитви!
52. Скажи: «Як ви думаєте, а якщо [Коран] — від Аллага, а ви в нього не повірили? Хто ж заблукав сильніше, ніж той, хто опинився у великому протиріччі?»
53. Ми покажемо їм Наші знамення на небесних обріях та в них самих, доки вони не зрозуміють, що це — істина! Невже не достатньо того, що Аллаг — кожній речі Свідок?
54. Але ж вони мають сумніви про зустріч зі своїм Господом! Істинно, Він осягає кожну річ!
——————
- ↑ «Хто цього потребує» — як зазначає ат-Табарі та інші тлумачі, лексему «саіліна» тут можна трактувати «хто запитує про це», тобто цікавиться створенням землі.
- ↑ «У різні часи» — досл. «спереду і ззаду». Як зазначає ат-Табарі, йдеться про те, що посланці приходили раніше за Гуда (мир йому!) й пізніше.
- ↑ «Щось говоріть» — згідно з коментарями йдеться про те, що невіруючі радили одне одному не прислухатися до Корану та перекрикувати його своїми голосами.
- ↑ Ібн Касір, посилаючись на переказ від ібн Аббаса, коментує цей аят так: «Аллаг закликає віруючих до терпіння перед гнівом, лагідності перед невіглаством і прощення перед образою. Коли вони чинитимуть саме так, то Аллаг захистить їх від шайтана й підкорить їм їхнього ворога, який стане наче близький друг!»
- ↑ Інтерполяція — згідно з тлумаченням аль-Багаві.
- ↑ Аль-Багаві коментує: «про твою правдивість», тобто істинність Корану.
- ↑ «Йому належить знання про Час»: досл. «Його сягає знання про час». Ібн Касір коментує: «Цього не знає ніхто, крім Нього. Пророк, мир йому і благословення Аллага, запитав про настання Часу в Джібріля, одного з головних ангелів. Той відповів: «Той, у кого запитують, знає не більше, ніж той, хто запитує!»
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.